Хосе Ернандес
ісп. José Hernández
Ім'я при народженні	ісп. José Rafael Hernández
Народився	10 листопада 1834(1834-11-10)[1][2][…] Сан-Андрес-де-Хілесd, Буенос-Айрес, Аргентина або Танжер, Марокко[4]
Помер	21 жовтня 1886(1886-10-21)[2][1][…] (51 рік) Belgranod, Comuna 13d, Буенос-Айрес, Аргентина
Поховання	Реколета
Країна	Аргентина
Діяльність	письменник, журналіст, поет, політик, військовослужбовець
Мова творів	іспанська
Жанр	література гаучоd
Magnum opus	La paja de Martín Fierrod
Партія	Національна автономістська партія
Хосе Ернандес у Вікісховищі

Хосе Рафаель Ерна́ндес (ісп. José Rafael Hernández; нар. 10 листопада 1834, Вілья-Бальєстер — пом. 26 жовтня 1886, Бельграно) — аргентинський поет, журналіст і політичний діяч.

Народився 10 листопада 1834 на скотарській фермі в провінції Буенос-Айрес (Аргентина). З початком Громадянської війни в Аргентині став на сторону Х. Х. де Уркіси, в провінції Коррієнтес займав посади прокурора, мінстра фінансів, був сенатором. 1869 року заснував газету «Ріо де ла Плата».

Після війни переїхав в Буенос-Айрес, де жив і працював довгий час. Помер 26 жовтня 1886 року в передмісті Буенос-Айреса Бельграно. Похований на цвинтарі Реколета.

Автор творів:

• «Старий і дівчина» (1863, поема);
• «Мартін Ф’єрро» (1872, поема; вважається вершиною літератури гаучо і всієї реалістичної літерари Аргентіни XIX століття; український — 1987, перекладач В. Котульський);
• «Життя Чачо» (1875, художня біографія)
• «Два поцілунки» (1878, поема);
• «Повернення Мартіна Ф’єрро» (1879, поема);
• «Рекомендації землевласнику» (1881, трактат).

• Былинкина М. И. Эрнандес Пуэйрредон Хосе Рафаэль // Латинська Америка: Енциклопедичний довідник (в 2-х томах). Видавництво «Советская энциклопедия». Москва. 1982. Том 2. сторінка 603. (рос.)
• Жердинівська М. І. Ернандес Пуейрредон Хосе Рафаель // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К.