Село Хороше знаходиться на правому березі річки Самара, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Добринька, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Коханівка, на протилежному березі — села Васюківка, Озерне і Лугове.
Історія
Перша згадка про урочище Хороше, як поселення Самарської паланки, датується 1750 роком. На той час тут було кілька зимівників та хуторів запорізьких козаків. Після ліквідації Запорізької Січі землі з урочищами Хорошим і Добреньким Катерина II-га подарувала поміщику Писемському. Козаків, що жили на зимівниках та хуторах, він переселив 1781 року до новоутвореної слободи — Писемського.[1]
За переписом 1786 року, тут проживало 229 чоловік.
В середині XIX століття ці землі купив князь Щербатов, який перейменував слободу Писемське на село Хороше.
За даними 1859 року Хороше було панським селом. Тут було 143 подвір'я з населенням 1004 осіб[2]
Станом на 1886 рік у слободі мешкало 2673 особи, налічувалось 486 дворів, православна церква, школа, земська поштова станція, 2 лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік та базар на свята[3].
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Хоро́ше // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.653