Після закінчення навчання жив то у Парижі, то у Марселі[1]. У 1914 році повернувся до Бердянська та потрапив на фронт Першої світової війни. Був важко поранений[2].
З 1939 року жив у Дніпропетровську. У 1941 році, після початку німецько-радянської війни, виїхав до Уфи, де працював в артілі «Башхудожник», за сумісництвом викладав малюнок та композицію студентам Уфимського театрально-художнього училища. Помер в Уфі у 1953 році. Був похований на Іванівському Уфимському цвинтарі, а після його закриття перепохований у братській могилі[1].
Творчість
«На мансарді».
В Парижі написав портретКлода Моне «На мансарді»[2]. За картину «Паризький слуга» у 1905 році на Всесвітній виставці у Бельгії був удостоєний золотої медалі та Гран-прі. Багато його робіт було придбано для приватних колекцій. Також у Парижі на замовлення Луї Пастера виконав багато малюнків для анатомічних атласів та статей на медичні теми[1].
Серед відомих графічних творів — кольорові офорти: «На Дніпрі», «Голівка російської дівчини», «На березі», «Бердянські млини».
За десятиліття до німецько-радянської війни провів у Бердянській картинній галереї декілька виставок, зокрема у 1930 році відбулась виставка щонайменше трьох сотень його робіт[2]. 1939 року пройшла його персональна виставка у Дніпропетровську, 1941 року — знову в Бердянську та Запоріжжі[1].
.svg){kind=small}
