Народився 27 листопада (9 грудня) 1850(18501209) року. Був нащадком дворянських родин Воронізької та Харківської губерній.
Закінчив юридичний факультет Московського університету, здобув наукове звання кандидата права в 1876 році. Після цього займався громадською діяльністю. У 1876—1917 роках — почесний мировий суддя Острогозького повіту. З 1877 року неодноразово вибирався гласним Острогозького повітового земств, Воронізького (з 1883) та Харківського (з 1902) губернських земств. У 1882—1882 роках — голова Острогозького повітового земства. Старобільський повітовий (1893—1903) та харківський губернський (1903—1906) предводитель дворянства. 6 грудня 1899 здобув чин дійсного статського радника.
1912 року був обраний до IV Державної Думи Росії від Воронізької губернії. Належав до групи октябристів. Після її розколу належав до групи земців-октябристів. Також входив до Прогресивного блоку. Був товаришем голови бюджетної комісії з 16 червня 1916 року. Також входив до комісій щодо місцевого самоврядування та питань віросповідань.