Вязигін Андрій Сергійович
Народився	15 жовтня 1867(1867-10-15) Федорівка, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	24 вересня 1919(1919-09-24) (51 рік) Орел, Російська СФРР
Країна	Російська імперія
Діяльність	політик
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Науковий керівник	Буцинський Петро Микитович і Надлер Василь Карлович
Вчителі	Буцинський Петро Микитович і Надлер Василь Карлович
Знання мов	російська[1]
Заклад	Імператорський Харківський університет
Посада	депутат Державної думи Російської імперії[d]
Партія	Союз російського народу
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Вязигін, Андрій Сергійович (15.10.1867 хутір Федорівка — 24.09.1919, Орел) — громадський діяч Харківщини, російський націоналіст, історик.

Походив зі служилого слобідського дворянства. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету, спеціалізувався на середньовічній історії.

Брав активну участь у політичному житті як монархіст та чорносотенець, був засновником та редактором видання «Мирний труд» та харківського відділення «Російських Зборів».^[2] Обирався від Харківської губернії до ІІІ Державної думи Російської імперії та неодноразово — до міської думи. З 1912 року відійшов від політичного життя, зосередившись на викладанні.

На початку квітня Андрій Вязигін був заарештований харківською ЧК як заручник, з іншими представниками харківської інтелігенції. Заручників було вивезено в Суми, а потім в Орел. Там Андрій Вязигін був розстріляний, разом з іншими заручниками.

• А. Д. Каплин Славянофилы, из сподвижники и последователи — Москва, 2011 [1] [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.]