Олександр був єдиною дитиною у сім'ї. Його виховували без батька мама з бабусею. Був учасником молодіжної спортивно-патріотичної організації «Сокіл».
Змалку мріяв служити в армії. Тож, коли Олександрові виповнилося 18 років, після першого курсу навчання в інституті він вирішив залишити навчання й пішов служити за контрактом у 80-ту аеромобільну бригаду у Львові.
Із початком воєнних дій на Донбасі Олександр майже одразу вирушив у зону проведення антитерористичної операції. Разом з іншими бійцями охороняв аеропорти Донецька та Луганська. Олександр був навідником аеромобільно-десантного взводу військової частини А0284.
Ще 23 березня він відсвяткував свій дев'ятнадцятий День народження, який виявився останнім в його житті.
За активну життєву позицію, за внесок у збереження територіальної цілісності та суверенітету України ціною власного життя рішенням XXV сесії Бережанської міської ради № 997 від 9 жовтня2014 р. Олександру Олеговичу Філю присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бережани» посмертно.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[1].
нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
Вшанування
У квітні 2015 року було відкрито почесну пам'ятну дошку на фасаді будівлі Бережанської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 на вшануваншя колишнього учня школи, випускника 2012 року Олександра Філя[2].
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 9, місце 34.
Вшановується 16 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
