В 1973-78 роки навчався в Ужгородський державний університет та в 1978 закінчив історичний факультет. Пізніше, захистив кандидатську та докторську дисертації.
З 1998 по 1999 рік обіймав посаду постійного представника від губернаторів і мерів України в Конгресі регіональних і місцевих влад Ради Європи в Страсбурзі.
З 2 серпня 1999 року по 27 травня 2004 року — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Чеській Республіці[5][6].
З 27 травня 2004 року по 21 червня 2005 року — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Словаччині[7][8].
В листопаді 2005 року, після завершення дипломатичної кар'єри та повернення до України, Сергій Устич ініціював та став співзасновником й директором Інституту транскордонного співробітництва (ІТС)[9], який діяв у статусі громадської організації а діяльність ІТС була відома багатьма науковими дослідженнями. Ціла низка робіт та досліджень, в тому числі й самого Сергія Устича — була презентована на кількох, ним же організованих — науково-практичних конференціях. Так, у жовтні 2010 року відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Європейський форум з транскордонного співробітництва для розширеної Європи»[10]. У квітні 2011 — Міжнародна науково-практична конференція «Ефективність транскордонного співробітництва через міжнародний моніторинг та координацію діяльності національних суб'єктів»[11]. У січні 2013 року — Міжнародна науково-практична конференція «Методологія та інструментарій соціологічного аналізу транскордонного співробітництва»[12]. У вересні 2014 року — Міжнародна науково-практична конференція «Система соціологічного забезпечення транскордонного співробітництва»[13]. У березні 2017 року — Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційне забезпечення сучасного транскордонного співробітництва Словаччини і України»[14].
Паралельно, Сергій Іванович працював й у рідному вузі — Ужгородському національному університеті. Він перший і єдиний на Закарпатті доктор соціології, професор, завідувач кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій УжНУ[15].
Помер Сергій Устич 7 лютого 2020 року[2]. Прощання з ним відбулося у м. Ужгороді 10 лютого.
Інноваційний університет: концепція становлення і розвитку = Innovative university: concept of formation and development: монографія / І. В. Артьомов, І. П. Студеняк, С. І. Устич, К. В. Балабанов, О. В. Булатова; ред.: І. В. Артьомов; ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». — Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 2016. — 523 c. — (Сер. «Євроінтеграція: укр. вимір»; вип. 30). — Бібліогр. в кінці розд. — укp.
