Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом
Тип	спеціалізована психіатрична лікарня
Засновано	1968р
Головний лікар	Кушнір Анатолій Миколайович
Кількість лікарів	1226
Відділення	13
Країна	Україна
Адреса	49006 м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд. 84
Акредитаційна категорія	вища

Украї́нська психіатри́чна ліка́рня із суво́рим на́глядом — спеціалізований психіатричний заклад для осіб, що вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини в стані неосудності та за рішенням суду відправлені на примусове лікування. Заклад розташований на території Дніпропетровського слідчого ізолятора № 3. Наразі єдина психіатрична лікарня з суворим наглядом на території України.

Психіатрична лікарня із суворим наглядом у Дніпрі є унікальним лікувальним закладом в Україні, призначеним для психічнохворих, які скоїли тяжкі соціально небезпечні діяння. До закладу направляються хворі з усієї України. Оскільки в лікарні утримуються особливо небезпечні пацієнти, що скоїли тяжкі та особливо тяжкі злочини, в лікарні діє контрольно-пропускна система, сучасна система охорони та відеонагляду за хворими. Станом на липень 2012 року в установі утримували 993 пацієнта, 122 з яких — жінки. Лікарня нараховує 13 відділень: з них вісім психіатричних, два сомато-психіатричних, а також туберкульозне, чоловіче відділення тимчасових форм психічних розладів та приймально-обсерваційне.^[1].

Лікарня заснована в 1968 як одна з декількох спеціалізованих (тюремних) психіатричних лікарень на території СРСР. В радянські роки лікарню очолював підполковник Прус Федір Константинович. Крім хворих, що скоїли особливо тяжкі злочини в лікарні примусове лікування також проходили засуджені за політичними статтями, яких репресивна система вважала за потрібне відправити до психіатричних лікарень тюремного типу. Так, в різні роки примусове лікування в лікарні проходили дисиденти Петро Григоренко, Микола Плахотнюк, Василь Рубан, Анатолій Лупиніс^[2]. В 1973 р. до Дніпропетровскої спецлікарні на примусове лікування був направлений Леонід Плющ з діагнозом «млявотічна шизофренія». В 1976 р. Л. Плющ написав автобіографічну книгу «На карнавалі історії», де детально описав своє лікування у Дніпропетровській СПЛ. Також функціонування лікарні в радянські роки описане в книгах Юрія Ветохіна - «Схильний до втечі» та Олександра Шатравки - «Втеча з раю». Вони проходили лікування у спецлікарні після невдалої спроби втечі з СРСР. Шатравка навідався до спецлікарні вже в роки незалежності, та в своїй книзі написав, що в лікарні «все так же как в те, советские годы».

• Олександр Сєргов («чернігівський маніяк») — 20 квітня 2010 року скоїв потрійне вбивство та замах на вбивство в місті Чернігові ,відбував експертизу в Києві та Чернігові ^[3] ,але він відбув дніпропетровської лікарні в чернігівську обласну психоневрологічну лікарню в 2020 році ^[4] ;
• Леонід Опанасенко — 24 травня 2013 року вчинив напад на бригаду медиків швидкої допомоги в Запоріжжі. Внаслідок нападу двоє лікарів отримали поранення, загинула фельдшерка Марина Савоніна.^[5];
• Тарас Копровський — 20 липня 2013 року вчинив подвійний напад на мера міста Львова Андрія Садового. Психолого-психіатрична експертиза визнала Копровського неосудним. За неофіційною інформацією його було відправлено до Дніпропетровської спецлікарні.
• Олександр Долівець  — в листопаді 2014  року скоїв подвійне вбивство в Дніпродзержинську. Жертвами Олександра стали жінка-інвалід Павлина Чередниченко та Валентина Амелько. Експертиза виявила в Олександра психічний розлад в формі шизофренії, судом було прийняте рішення про направлення його на примусове лікування до Дніпропетровської спецлікарні.^[6]
• Генадій Співак — два роки проходив примусове лікування в Дніпропетровській спецлікарні за сфабрикованим звинуваченням у тяжкому злочині. Наразі є єдиним пацієнтом, що був виписаний з даного медзакладу. Зі слів Генадія він був шокований жахливими умовами тримання та наджорстоким ставленням до пацієнтів з боку медперсоналу та охорони.^[7]