PROFILPELAJAR.COM

Тільса Цучія
Тільса Цучія
Народження	24 вересня 1928 або 24 вересня 1929 ; Supe Districtd, Barranca Provinced, Ліма, Перу
Смерть	23 вересня 1984
	Ліма, Перу ; (злоякісна пухлина )
Країна	Перу
Навчання	Escuela Nacional Superior Autónoma de Bellas Artesd, Школа красних мистецтвd і Сорбонна
Діяльність	художниця, гравірувальниця
Вчитель	Carlos Quizpez Asínd, Ricardo Graud і Manuel Zapata Orihuelad
Твори	Tristán e Isoldad
Нагороди	Premio Bienal de Pintura Teknoquímica, Segundo Premio del Salón Municipal, Primera Bienal de la Juventud
	Тільса Цучія у Вікісховищі

Тільса Цучія Кастільо (ісп. Tilsa Tsuchiya Castillo, 24 вересня 1928 — 23 вересня 1984) — перуанська граверка та художниця, відома своїми картинами на теми перуанських міфів і легенд^[5]. Вона вважається одним з найвидатніших зразків перуанського живопису, отримавши престижну премію Bienal de Teknoquimica. Цучія закінчила Національну вищу автономну школу образотворчих мистецтв Перу в 1959 році^[5]. У своїх роботах Цучія зверталася до сучасних проблем гендеру та ідентичності.

Біографія

Дитинство

Тілса Цучія народилася в Супе, Перу, місті на північ від Ліми, у 1928 році. Вона була сьомою з восьми дітей, які залишилися сиротами в ранньому віці. Її дитяче прізвисько було «ла чола». У вісім років вона навчилася малювати. Її батько, Йошігоро Цучія (1878—1947), народився в Тіба, Японія, приїхав до Перу після здобуття медичної освіти медицини в Сполучених Штатах. Він одружився з Марією Луїзою Кастільо, яка народилася в Чавіні, Перу і була нащадком китайських іммігрантів^[6].

Освіта

Цучія розпочала навчання у Вищій національній школі художніх мистецтв Перу в Лімі в 1947 році. Того ж року вона пережила смерть батька, а через два роки — смерть матері. Втрата матері спонукала її припинити навчання, щоб разом з братом Вільфредо відкрити майстерню з виготовлення вікон та обрамлення для них.

Після повернення до Вищої національної школи художніх мистецтв Перу вона вступила до майстерень художників Карлоса Кіспеза Асіна та Рікардо Грау, а також стала ученицею художника Мануеля Сапата Оріуели. Від самого початку вона вирізнялася своєю унікальною особистістю та стилем. Вона закінчила клас 1959 року з відзнакою і отримала Велику золоту медаль з живопису. У 1957 році, ще будучи студенткою, вона отримала нагороду Segundo Premio del Salón Municipal. Вона також була членом перуанської делегації на «Primera Bienal de la Juventud», що відбулася в Парижі в 1958 році. У 1960 році вона поїхала до Франції, щоб вивчати графіку та гравюру в Школі витончених мистецтв та історію мистецтва в Сорбонні, де жила до середини 1970-х років^[7]. Її роботи, що відповідають цьому періоду, відзначаються темними тонами та мінімалістичною естетикою.

Художня кар'єра

Уявні, сексуально заряджені композиції невеликого формату^[8] здобули популярність після її виставки в Інституті сучасного мистецтва в 1968 році. У 1970 році вона отримала нагороду Teknoquimica Award, визнання, яке закріпило її висхідну мистецьку кар'єру. На картині 1974 року вертикальний, біоморфно вирізьблений сонячний камінь у Мачу-Пікчу, загубленому місті інків, перетворився на фігуру, що піднімається, як майяський Чак-Муль^[9]. У 1975 році вона повернулася до Перу і встановила громадську скульптуру на вулиці Португалії в районі Брена. Невдовзі її роботи набули елементів фантазії та оповіді, поєднуючи аспекти образів та міфології перуанського корінного населення з європейськими впливами. Цучия представляла Перу на XV Бієнале в Сан-Паулу в 1979 році^[10], її роботи були включені до виставки Мистецтво фантастики: Латинська Америка 1927—1987 в Індіанаполісі^[11].

Особисте життя

У 1948 році в Уануко, Перу, вона народила свою першу дитину, Орландо Корнехо Цучія. У 1963 році вийшла заміж за свого чоловіка, француза Шарля Мерсьє. Цучія отримала французьке громадянство і того ж року народила свою другу дитину, Жиль Мерсьє Цучія. Вона померла в 1984 році від раку.

Спадщина

Центральний резервний банк Перу випустив нову банкноту номіналом 200 солей із зображенням Тільси Цучії, одного з найвидатніших перуанських та міжнародних художників^[12].

Список робіт

Картини

Арлекін (1955) Належить Банку Нового Світу (у стадії ліквідації)
Натюрморт (1956)
Андські музиканти (1968)
Індійський квартет (1967)
Аро Негро (1968)
Соледад (1968)
Дівчина вночі (1968)
Комерсанти (1968)
Вищі сили (1969)
Мачу-Пікчу (1970)
Натюрморт з качкою (1971)
Охоронець вітру (1971)
Рай (1971)
Священна пісня війни (1972)
Велика мати (1972)
Міф про сновидіння (1974)
Скорпіон (1974)
Жінка, що літає (1974)
Міф про птаха і каміння (1975)
Міф про плід (1975)
Міф про ставок (1975)
Трістан та Ізольда (1974—1975)
Міф про червоного воїна (1976)
Міф про дерево (1976)
Міф про жінку і політ (1976)
Пелікан (1978)
Жінка і мавпа (1979)
Жінка з островів (1979)

Малюнки

Малюнок тушшю з аквареллю (1970)
Мачу-Пікчу (1971)
Рисунок тушшю з темперою (1973)

Скульптури

Водяна пума (1970)

Гравюри

Літографія (1976)

Вибрані персональні виставки

Інститут сучасного мистецтва, Ліма, 1959
Galerie Cimaise, Париж, 1966
Інститут сучасного мистецтва, Ліма, 1968
Інститут сучасного мистецтва, Ліма, 1970
Галерея Карлоса Родрікеса Сааведра, Ліма, 1972
Галерея Енріке Каміно Брента, Ліма, 1980
Народний банк Перу, 1981
Художня галерея Петроперу, Ліма, 1984^[5]

Вибрані групові виставки

Бієнале в Сан-Паулу, Бразилія, 1979^[5]
Мистецтво фантастики, Латинська Америка, 1920—1987, Музей мистецтв Індіанаполіса (виставка), 1987^[13]
Латиноамериканські жінки-художниці, 1915—1995, Художній музей Мілуокі (виставка), 1995^[14]

Примітки

↑ ^а ^б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
d:Track:Q13219454 d:Track:Q131454
↑ https://doi.org/10.1093/gao/9781884446054.article.T086430
↑ MutualArt.com — 2008.
d:Track:Q22907130
↑ CLARA — 2008.
d:Track:Q18558540
↑ ^а ^б ^в ^г Hillstrom, Laurie Collier; Hillstrom, Kevin (1999). Contemporary women artists (англ.). Detroit: St. James Press.
↑ Perfiles / Tilsa Tsuchiya Castillo | Asociación Peruano Japonesa. www.apj.org.pe (ісп.). Процитовано 24 березня 2018.
↑ Theran, Susan (29 листопада 1999). Leonard's Price Index of Latin American Art at Auction (англ.). Springer. ISBN 9781349150847.
↑ Tsuchiya, Tilsa. Oxford Art Online: Benezit Dictionary of Artists. 31 жовтня 2011. doi:10.1093/benz/9780199773787.article.B00185968. Процитовано 14 квітня 2020.
↑ Scott, John F. Latin American Art. Britannica Academic. Процитовано 14 квітня 2020.
↑ Encyclopedia of Latin American history and culture (вид. Second). Detroit: Charles Scribner's Sons. 2008. ISBN 9780684315904. OCLC 232116446.
↑ Marissa Del Toro. «Contesting Categories of the 'Fantastic' and 'Surreal': A Visual Reading of Tilsa Tsuchiya's and Francisco Toledo's Multidimensional and Complex Artistic Vision.» M.A. thesis, University of Texas, San Antonio, 2016.
↑ PERU21, NOTICIAS (22 липня 2021). Conoce a Tilsa Tsuchiya: El nuevo rostro de los billetes de S/ 200 | BCRP | bicentenario | VIDA. Peru21 (ісп.). Процитовано 18 грудня 2023.
↑ Day, Holliday T.; Sturges, Hollister; Art, Indianapolis Museum of (1987). Art of the Fantastic: Latin America, 1920–1987 (англ.). Indianapolis Museum of Art. ISBN 9780936260198.
↑ Latin American Women Artists: 1915–1995 (англ.). Milwaukee Art Museum. 1994. ISBN 9780944110508.