Тромбо́н (італ.trombone, збільшуване від tromba — труба; нім.Posaune) — музичний інструмент сімейства мідних
духових.
Складається з двічі зігнутої циліндричної труби, загальною довжиною близько 300 см, діаметром — від 15 мм. На верхню частину труби встановлюють мундштук, через який музикант вдуває повітря. Нижня частина труби завершується розтрубом. Середня частина — розсувна, називається кулісою. Висуваючи кулісу, музикант збільшує об'єм вібруючого повітря та, відповідно, понижує звук інструменту. Усього використовують 7 позицій куліси, що понижують звук на відповідну кількість півтонів. В положенні всунутої куліси (1-а позиція) при передуванні видобуваються звуки натурального звукоряду від ноти . Плавне пересування куліси дозволяє досягти ефекту глісандо. В тенор-бас тромбонах використовують також квартвентиль, що підключаючи додаткову крону, знижує звук на кварту. Використання квартвентиля дозволяє заповнити так звану «мертву зону» (сі-бемоль контроктави — мі великої октави, з пропуском сі контроктави), також його використання збільшує довжину трубки інструменту, тим самим даючи 6 позицій (замість семи без нього). Специфічним засобом зміни характеру звуку на тромбоні є сурдина.
Діапазон тромбону — від до , в тромбонах без квартвентиля — з пропуском звуків — E. В партитурі партія тромбонів пишуться нижче партіями валторн і труб. Ноти для тромбона пишуться в теноровому або альтовому ключах. Партію басового тромбона, як правило, пишуть на одному рядку з партією туби під партією тромбонів в басовому ключі. В симфонічному оркестрі найчастіше використовують три тромбона — басовий та 2 тенорових.
Також рідко можна зустріти помповий або педальний тромбон який нечасто використовують у військових оркестрах або гуцульській, весільній музиці, та записується у скрипковому ключі та транспонуться подібно баритоновому ріжку.
Тромбон також широко використовують у джазі, особливо в оркестрах диксиленду та свінгу.
Тромбон: історія і сьогодення: навч. посіб. для використання в навч.-виховному процесі вищ. навч. закладів культури і мистецтв III—IV рівнів акредитації / Г. П. Марценюк ; Київський національний ун-т культури і мистецтв. — К. : КНУКМ, 2006. — 104 с.: фото. — Бібліогр.: с. 100—103. — ISBN 966-602-106-4