Горн походить від стародавніх музичних і сигнальних інструментів, зроблених з рогів тварин (звідси назва). Перші сурми використовували як мисливські роги. Вони були зігнуті кільцем (зазвичай таких кілець було два, але бували й горна з одним або трьома кільцями), що робило їх схожими на валторну, і які використовували для зв'язку між мисливцями, а також в каретах (тут сурми служили прообразом автомобільних гудків).
Перший горн, використаний в армії (це було в 1758 у в Ганновері), став «Halbmondblaser» («трубач півмісяця»). Свою назву цей горн отримав завдяки U-подібній формі. «Halbmondblaser» мав спеціальний ремінь, який кріпився до мундштука і перекидався через плече трубача. В 1764 у горн був завезений в Англію, де отримав поширення серед піхоти. Кавалерійські полки горн ніколи не використовували — його заміняла труба.
Різновиди
У XIX столітті було створено безліч різних варіацій, таких як горн з клапанами або горн з клавішами. Клавішний горн був винайдений в Англії на початку XIX століття. Такий вид горна був дуже популярний аж до п'ятдесятих років XIX століття і вийшов з широкого вжитку після винаходу корнета. Корнет також іноді помилково приймають за різновид горна з клапанами, але це не так.
Горнами називали паровозні, а згодом і корабельні сигнали.
