Транспорт Сумської області — система транспортного обслуговування на теренах Сумської області, яка включає основні види міжміського громадського, залізничного та повітряного транспорту.
На території області розвинуті усі види транспорту. В районах Слобожанщини і Сіверщини розташована доволі розлога мережа залізниць. Протяжність залізниць загального користування на 1985 рік — км.
Дороги місцевого значення в Україні позначаються чотиризначним цифровим індексом, в якому перші дві цифри — індекс області, а дві інші — номер дороги. Індекс Сумської області — 19.
Міський електротранспорт на 2007 рік представлений:
Тролейбусами — ** маршрутів в ** містах області: Сумах, ... Вперше з'явився в Сумах (1967 рік).
Трамваями — ** маршрутів в ** містах області: ...,. Вперше з'явився в ... (19** рік).
Міжміський та приміський
Міжміські автобуси у Сумській області забезпечуються мережею автостанцій «Сумиоблавтотранс» і дають можливість дістатися з центру області у всі куточки країни. Розклад автобусів можна знайти на автовокзалах та на сайтах місцевої ради. Пасажиропотік на центральному автовокзалі Сум — 100 осіб на годину.
В Сумах діють дві автостанції: Центральний автовокзал (вул. Степана Бандери 40) та Автостанція (вул. Ковальський проїзд), у Глухові працює автобусна станція і є автопарк.
Залізничний
У Сумській області знаходяться залізничні шляхи, які належать державній компанії «Укрзалізниця» в особах філій: в південній частині області (півночі Слобідщини) — Південна залізниця, в північній і центральній частинах — Південно-Західна залізниця.
Замість споконвіку існувавших чумацьких шляхів та ногайських стежок, згодом з'явились ґрунтові поштові станції, а з XIX сторіччя й залізниці. Перші залізниці на ... будувалися приватними власниками виключно для обслуговування підприємств регіону. Першою з них ....
Наприкінці XIX та на початку XX століть на лінії Ворожба — Київ споруджені станції: Путивль, Грузьке, Конотоп, Бахмач, Плиски, Крути, Ніжин, Носовка, Кобижчі, Бобровиці, Бобрик і Київ. У бік Курська: Волфине, Глушково, Корнєво, Колонтаївка, Артаково, Льгов, Лукашовка, Дьяконово і Курськ. Зазначення залізничної станції Ворожба, яка через деякий час стала вузловою, зростало. Становлення і розвиток станції Ворожба внесли суттєві зміни в розвиток економіки краю.
З 1894 року вступила в експлуатацію вузькоколійна залізниця Ворожба — Середина Буда (нині станція Зернове), яку в 1915 році перебудували на широку колію. Акціонерне товариство Московсько-Києво-Воронезької залізниці на початку 90-х років побудувало на Ворожбянському вузлі паровозо-вагонні майстерні. Економічне значення вузла зростало.
1908 року з питання про приєднання міста Путивль з залізничною мережею імперії, визнала за доцільне прокладання залізниці та погоджуючись з доповіддю спеціальної комісії щодо проведення запроектованої до побудови магістралі Херсон — Катеринослав — Полтава — Терни продовжити її через станцію Путивль Московсько-Києво-Воронезької залізниці по Путивльському повіту до міст Путивль та Глухів і далі до станції Хутір-Михайлівський тієї ж Московсько-Києво-Воронезької залізниці. На жаль, цьому проекту не судилося бути здійсненим в силу певних причин.