Перший опис Pinguicula було зроблено Конрадом Геснером (1555), який ввів назву майбутнього роду пізніше вивчалася Джоном Реєм(1660) і Карлом Ліннеєм (1737), описаний Ліннеєм (1753). Альфонс Декандоль (1844) представив першу класифікацію роду, який мав три секції, і збільшив числа видів до 32. Декандоль окреслив морфологічні ознакиPinguicula, такі як розмір шпори, квіткову симетрію, розмір квіткової трубки, і колір пелюсток.
До кінця XX століття було описано декілька десятків видів — за різними джерелами прийнятими вважаються від 35[1] до 85 видів[2] (див. Список видів роду Товстянка). Майже половина з них (40) мешкає в Мексиці.[3]
Назва
Наукова назва Pinguicula походить від грец.pinguis — жир через наявність на верхній стороні листя блискучих крапельок слизу. Товстянкою в деяких українських джерелах називають також інший рід рослин — Crassula L. (інша українська назва — товстолист) з родини Товстолистих.
Загальна біоморфологічна характеристика
Комахоїдна трав'яниста рослина з неправильною квіткою. Квітки поодинокі, на довгих квітконіжках, віночки двогубі, з шпорцем, фіолетові, блакитні, рожеві, рідко білі; тичинок 2; плід — коробочка. Листя в прикореневій розетці, здебільшого еліптичні. Ловчий апарат товстянки — лист. На верхній стороні листа знаходяться залозки на ніжках, що виділяють цукристий слиз для залучення комах, і сидячі залозки, що виробляють слиз з набором ферментів для перетравлення здобичі. Комаха, що сідає на лист, приклеюється до його поверхні, після чого відбувається повільне скручування листа і перетравлювання захопленої комахи. Через певний час листки розгортаються і знову готові до полювання на комах. Товстянка — єдиний представник родини, що зберегли при переході до комахоїдних справжні корені.
Вимогливі до вологості. Надають перевагу сонячному або напівтінистому місцю розташування з піщаним ґрунтом багатим вапном. Розмножуютьсянасінням і живцями. Насіння дрібне, зі слабко розвиненим ендоспермом, світлочутливе. Проростають на світлі повільно при 15 — 22 °C протягом 6 місяців. У культурі уживається погано. Живці укорінюють в торфі.
Ця рослина діє на тварин як проносне, тому вони не поїдають її. Лапландці проціджують через листя товстянки звичайної парне молоко, від чого воно гусне, отримує деякий приємний смак і не згортається. Це густе молоко лапландці називають Tate або taet miolk.
↑Steiger J. F. 1998. Pinguicula (Lentibulariaceae): the cool climate species of the northern hemisphere. Morphology, biology, cultivation, 2nd International Conference of the International Carnivorous Plant Society, Bonn, Germany 1-16. ICPS, Fullerton, California, USA.
Jobson, R. W. et al. 2003. Molecular phylogenetics of Lentibulariaceae inferred from plastid rps16 intron and trnL-F DNA sequences: implications for character evolution and biogeography. Syst. Bot. 28:157-171.
Legendre, L. 2000. The genus Pinguicula L. (Lentibulariaceae): an overview. Acta Bot. Gallica 147:77-95.
Muller, K. et al. 2004. Evolution of carnivory in Lentibulariaceae and the Lamiales. Pl. Biol. 6:477-490.
Casper, S. J. 1966. Monographie der Gattung Pinguicula L. Bibliotheca Botanica 127/128: 1-209.