Назва роду красула (товстолист) походить від лат.crassis — товстий.
Історія
Перші два зображення рослин, які через 45 років будуть названі Crassula, з'явилися в садівничих довідниках Європи у 1687 році. У 1753 році, коли Карл Лінней почав складати свою бінарну систему найменувань, він описав 21 вид з цього роду. Справжній бум в «окультуренні» товстянок відбувся на початку XIX сторіччя, коли величезна кількість незнайомих рослин, у тому числі і красул, завозилася в Європу з Південної Африки.
Загальна біоморфологічна характеристика
Багаторічні, рідше дво- або однорічні сукулентні рослини. Стебла прямостоячі або стеляться. Іноді деревоподібні чагарники, що сягають до 3 м заввишки. Листя товстянок — округлі, м'ясисті, сидячі, різноманітні за формою. Край листової пластини — суцільний або зубчастий. Листорозміщення — чергове або супротивне, іноді листки зібрані в щільні розетки. При інтенсивному освітленні дуже часто листя багатьох товстянок можуть забарвлюватися в гаму від червонуватих до темно-вишневих тонів, а їхня поверхня — покриватися ворсинками різної щільності або опуклими дрібними сосочками. Квітки — дрібні, 5-членні, зібрані в напівзонтик або щільне головчасте суцвіття. Квітки деяких видів дуже запашні, забарвлені в білий, рожевий, червоний кольори.
Товстянки дуже різноманітні за габітусом. Багато видів цих рослин вирощують в домашній культурі. Серед них лідером за популярністю є Crassula ovata або «грошове дерево». Селекціонери вивели багато культурних форм і сортів, в тому числі і гібридних, що свідчить про популярність цих рослин у квітникарів. Вирощують поодиноко, або створюючи мікроландшафтні композиції.
Розмножуютьнасінням, стебловими живцями, або вегетативно окремими листками. Живцювання найкраще проводити навесні, у березні-квітні, живці швидко вкорінюються у вологому піску.
Пересаджують рослину навесні, використовуючи землесуміш, що складається з рівних частин листового і дернового ґрунту, торфу та великозернистого піску, або субстрат для кактусів. Для товстолиста важливо забезпечити хороший дренаж, вирощувати можна у невисокій широкій посудині. Влітку рослину поливають залежно від пересихання ґрунту, взимку полив обмежують, при можливості утримуючи за температури 10 — 12 °C. Товстянки легше переносять посуху, аніж надмірне зволоження, яке може призвести до загнивання коріння і загибелі рослини.
Використання
У народній медицині окремі види товстянок використовують як в'яжучий засіб, з них готують протизапальні настоянки для гортані і краплі для очей, а також застосовують як болевгамовуючий заспокійливий засіб при епілепсії і навіть раці.
Бялт В. В., Гапон В. Н., Васильева И. М. Бородник // Товстянка, молодило и другие толстянковые. — М.: ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ», ООО «Транзиткнига», 2004. — С. 64—67. — 270, [2] с. — (Цветочный калейдоскоп). — 7000 экз. — ISBN 5-17-020601-1ISBN 5-271-09112-0. ISBN 5-9578-0368-5. УДК 635.9 (рос.)
Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — ISBN 978-966-8684-35-7, стор. 81 (рос.)
Freire Fierro, A. 2004. 73. Crassulaceae. 73: 5-16. In G. W. Harling & L. Andersson (eds.) Fl. Ecuador. University of Göteborg, Göteborg. (англ.)
Morales Quirós, J. F. 2010. Crassulaceae. En: Manual de Plantas de Costa Rica. Vol. V. B.E. Hammel, M.H. Grayum, C. Herrera & N. Zamora (eds.). Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 119: 132–136. (англ.)