Вихід із станції метро "Жовтнева "через 2 години після трагедії
В іншому мовному розділі є повніша стаття Тэрарыстычны акт у менскім мэтро(біл.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з білоруської (тарашкевиця).
Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(березень 2013)
Вибух на станції метро «Жовтнева» — терористичний акт[1], що стався 11 квітня2011 року в столиці Білорусі, Мінську. За словами очевидців, вибух стався між другим і третім вагонами у потязі, що мав рухатися до станції «Інститут Культури»[2][3]. За даними начальника пресслужби ГУВС Мінського міського відділу міліції, вибух стався поблизу другого вагону[3]. Відповідно до оприлюднених даних, кількість загиблих становила 14 осіб[4][5].
Попередній перелік постраждалих від вибуху в мінському метро був опублікований газетою «Комсомольська правда в Білорусі». Інформація була надана 2-ю міською лікарнею, 1-ю міської клінічною лікарнею та дитячим хірургічним центром при цій клініці[6].
Хронологія подій
Постраждалі від вибуху
Диспетчерська мінського метрополітену підтвердила, що вибух на станції метро «Жовтнева» стався о 17:56 за місцевим часом[3]. Пізніше було оголошено, що здетонував невідомий пристрій[7]. Спочатку Білоруське телеграфне агентство повідомляло про наявність загиблих, але їхня кількість не уточнювалася[7]. Попри сильне задимлення, люди без паніки залишали метро і, хто міг, надавав допомогу жінкам і дітям[8]. На виходах із метро в напрямку ГУМу та в бік Будинку офіцерів розташували поранених, деякі з них були непритомними, з дуже важкими пораненнями[9].
Постраждалих скеровували до найближчих від станції метро «Жовтнева» лікарень, потім — до 1-ї, 2-ї, 3-ї й 6-ї столичних клінік[3]. До другої клінічної лікарні Мінська доставили 23 постраждалих[7]. Один із медпрацівників повідомив, що більшість постраждалих від вибуху перебували у важкому психологічному стані.
Після вибуху рух проспектом Незалежності для автівок був перекритий[9], а рух Московською лінією перекритий повністю[9]. На станціях метро «Площа Якуба Коласа» і «Площа Леніна» пасажирам не дозволявся вхід до метро[10]. Вибух, ймовірно, викликав обвал конструкцій. Фігурувала інформація про те, що від вибуху над ескалатором обвалилася стеля[2], але пізніше вона була спростована[11]. До станції метро прибули пожежники, понад двадцять бригад швидкої допомоги та медична служба МНС. На місці події працювали співробітники МНС, КДБ і МВС. За словами очевидців, від вибуху на пероні утворилася півметрова вирва, що підтвердив прессекретар мінської міліції Олександр Ластовський[7].
Заступник комітету з охорони здоров'я Дмитро Піневич повідомив, що інформацію про постраждалих в мінському метро можна буде отримати в службі 103[3]. Агентство «Інтерфакс-Захід», з посиланням на джерела в правоохоронних органах, повідомило, що основною версією вибуху в мінському метро є теракт[1].
Незабаром після події виникли перебої в роботі інтернету і мобільного зв'язку через велику кількість запитів на сайти новин і телефонних дзвінків білоруських громадян[3].
Розслідування та суд
Винними у скоєнні теракту білоруський суд визнав Дмитра Коновалова (біл.Дзмітрый Канавалаў) та Владислава Ковальова (біл.Уладзіслаў Кавалёў). Дмитра Коновалова суд звинуватив у тому, що він виготовив вибуховий пристрій, приніс його в метро та вчинив вибух, а також у вчиненні теракту від 3 липня 2008 року. На суді Дмитро Коновалов визнав свою провину, але не спромігся пояснити численні розбіжності у наданих свідченнях із результатами висновків експертів та свідченнями інших осіб. Відповідно до його свідчень, він виготовляв бомбу в себе на кухні за відсутності вдома батьків, шляхом стоплення аміачної селітри та «інших вибухових речовин». Про мету та сенс цього теракту Дмитро відповідав одне і те саме: «З метою дестабілізації становища в Республіці Білорусь». Владислава Ковальова суд звинуватив у переховуванні вибухового пристрою, співучасті в організації теракту та у тому, що він знав, але не сповістив КДБ про підготовку до злочину. Своєї провини Владислав не визнав, окрім тієї частини, що йому було відомо про підготовку до вибуху. 30 листопада 2011 року звинувачуваним за різними статтями Дмитру та Владиславу було винесено однакові вироки — розстріл. Попри це, багато людей в Білорусі та за її межами, зокрема й правозахисники, виборювали скасування такого вироку з огляду на непрозорість судового процесу. Петицію з цим проханням підписали понад 45 тисяч осіб.
17[12] та 18 березня[13]2012 року обвинувачених у терактах Дмитра Коновалова і Владислава Ковальова було розстріляно.
Коментарі свідків
Одна зі свідків події повідомила, що:
Вибух стався в районі ескалатора, між «Жовтневою» і «Купалівською». Я встигла піднятися ескалатором, коли стався вибух. Було таке відчуття, що обвалився дах. Повернулась, щоб подивитися, що сталося, але все було в пилу. Нічого не було видно. На кілька хвилин заклало вуха[10].
Також один з присутніх на місці події повідомив:
Я стояв посередині перону «Жовтневої», ближче до напрямку на Уруччя, потяг уже поїхав, я на нього не встиг. Вибух стався на протилежній стороні станції, з боку ГУМу. Відразу піднялося багато пилу, люди закричали. Бачив закривавлених[9].
Парламентська асамблея Ради Європи почала засідання хвилиною мовчання у зв'язку з терактом у Мінську[18]. Голова ПАРЄ Мевлют Чавушоглу повідомив:
Вибух, що забрав життя вже як мінімум 11 осіб і травмував багатьох інших, є варварським актом, зовсім не сумісним із цінностями, в ім'я яких працює ПАРЄ. Я хочу висловити наші співчуття сім'ям загиблих, а також солідарність з усіма постраждалими та їхніми сім'ями
Президент України Віктор Янукович висловив співчуття президентові Білорусі у зв'язку із загибеллю людей в мінському метро:
Разом з дружнім білоруським народом поділяємо скорботу тих, хто втратив рідних і близьких. Від імені народу України та від мене особисто прошу передати щирі слова співчуття і підтримки родинам загиблих, а також побажання скорішого одужання всім постраждалим.[19]
Президент РФДмитро Медведєв запропонував президенту Олександру Лукашенко допомогу в розслідуванні обставин вибуху в мінському метро. Також у телефонній розмові з президентом Білорусі він висловив співчуття у зв'язку з подіями, які відбулися в Мінську[20].
Патріарх Московський і всієї Русі Кирило звернувся зі словами підтримки і співчуття до президента Олександра Лукашенка і народу Білорусі у зв'язку з терактом 11 квітня в мінському метро[21].
Генеральний секретар ОДКБ Микола Бордюжа засудив теракт в Мінську і підкреслив надзвичайну важливість боротьби з екстремізмом і тероризмом[23]
Проти громадян наших держав скоєно тяжкий злочин. Такого роду нелюдські акти не мають жодного виправдання. Висловлюю свої щирі співчуття рідним і близьким загиблих, співчуття і підтримку пораненим і постраждалим, свою солідарність з білоруським народом
Депутат німецького БундестагуМарілуїзе Бек від імені фракції «Зелених» висловила співчуття постраждалим і сім'ям загиблих в результаті вибуху в Мінському метрополітені. Сама вона зазначила, що "шокована жахливими подіями на станції «Жовтнева»[24].
Президент АзербайджануІльхам Алієв висловив співчуття своєму білоруському колезі Олександру Лукашенку у зв'язку з терактом у Мінському метрополітені[28].
Міжнародна допомога
Міністерство охорони здоров'я і соціального розвитку РФ направить до Білорусі медиків для надання допомоги постраждалим під час теракту в мінському метро[29].
↑Уточненные данные: 11 погибших(рос.). Комсомольская правда в Белоруссии. 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2011.
