Стремстад — місто та адміністративний центр комуни Стремстад, Вестра-Йоталанд, Швеція з 6 288 жителів у 2010 році.[2] З історичних причин Стремстад називається містом, попри невелике населення.
Стремстад увійшов до складу Швеції в 1658 році, згідно Роскілльського миру, який передав провінцію Богуслен з Норвегії до Швеції. Місто отримало статус міста в 1676 році. Стремстад став важливим морським і спа курортом в середині XIX століття. Близькість до Норвегії проявляється по усьому місту, автомобілі та човни прибувають щодня з Норвегії.[3] Попри невеликий розмір, Стремстад є часто відвідуваним містом протягом усього року завдяки міжнародній поромній переправі до Саннефіорда, Норвегія.[4] Особливо це стосується Великодня, червня і липня, коли тисячі відпочиваючі норвежців відвідують Стремстад.[5]
Стремстад, як стверджується, має більше літніх сонячних днів, ніж будь-яке інше місто на півночі від Альп.[6] Це також місце для внутрішнього поромного сполучення з Костерськими островами, природоохоронним заповідником, який є найзахіднішими островами Швеції.
Тут також знаходиться найбільша морська гавань Швеції.[7]
Історія
Гавань Стремстада у 1907 році.Пертрогліф на фермі Масслеберга в Скее, поблизу Стремстада.
Спочатку провінція Богуслен, в якій розташований Стремстад, була норвезькою територією, яка була передана Швеції згідно з Роскілльським миром в 1658 році.
На місці Стремстаду було невелике рибальське селище, відоме як Strömmen. Місто отримало невеликі привілеї як торгове місто (чепінг), що, ймовірно, надало поштовх до розширення. Це задокументовано у хартії 1676 року короля Карла XI, хоча деякі документи показують, що це селище вже вважалося містом в 1672 році. Оскільки воно був гаванню торгового флоту, герб був розроблений з торговим кораблем, і залишався таким, навіть після припинення використання вітрильних кораблів в XIX столітті.
Місто було місцем боротьби Швеції проти Данії-Норвегії і неодноразово завойовувалося і відвойовувалось протягом століть. Войовничий король Карл XII, наприклад, використовував його як свій форпост для своєї компанії проти Норвегії в 1716—1718 роках.
У той час місто мало населення 300 мешканців. Але незабаром рибальство розцвіло, і населення збільшилося до 1100 до 1805 року. Наприкінці XVIII століття коли спа і купання почали приваблювати відвідувачів, місто стало ще привабливішім в XIX столітті. До 1917 року його населення становило 2 949 жителів.
Комуна Стремстад розташована в ландскапі Богуслен лену Вестра-Йоталанд в західній Швеції та має міжнародний кордон з Норвегією біля Свінесунду на півночі. Вона має загальну площу 472 км2 та є прибережною комуною. Автошлях E6 перетинає комуну. Стремстад також охоплює Костерські острови.[7] Цей архіпелаг складається з двох головних островів: Північний Костер (3.9 км2) та Південний Костер (7.6 км2). Острови є популярними серед туристів: Південний Костер має найбільші піщані пляжі у західній Швеції. У національному парку Костергавет розташована найбільша колонія тюленів в країні. На островах також є багато будинків для відпочинку та готелів. Це найзахідніші населені острови в Швеції.[8][9]
Відомість
Вид на Стремстад з гавані.
Оскільки норвезькі податки на алкоголь вище, ніж шведські, норвезькі покупці змусили шведську алкогольну монополію Systembolaget відкрити додаткову крамницю для задоволення попиту.[10]
Коли існувала лише одна крамниця, Systembolaget мав найвищі продажі в Швеції, через що біля крамниці завжди були пробки. Норвежці були відомі тим, що викликали хаос на Великий четвер, оскільки це публічне свято в Норвегії, але не в Швеції. Для Великодня в 2008 році міська рада вирішила залишити Systembolaget закритим на Великий четвер.
Місто відоме своєю гаванню для яхт, яка може бути дуже багатолюдною влітку. Від Стремстада курсує поромна лінія до Саннефіорда в Норвегії, на західній стороні Осло-фіорда і місцева лінія до Костерських островів.
Місто було спа-курортом в XVIII столітті,[12][13][14] а зараз переживає наплив туристів з Норвегії.[5]
Стремстад має довгу традицію курорту; в ньому були побудовані перші засоби для морського купання ще в 1783 році. Крім туризму, інші галузі включається рибальство та обробку риби. Близько 600 мешканців міста працюють в Норвегії.[7]
↑Johansson, Ulf and Mona Neppenstrom (2017). DK Eyewitness Travel Guide Sweden. Penguin. Page 215. ISBN 9781465463449.
↑Proctor, James and Neil Roland (2009). The Rough Guide To Sweden. Penguin. Pages 144 and 150. ISBN 9781405385183.
↑ абProctor, James and Neil Roland (2009). The Rough Guide To Sweden. Penguin. Page 150. ISBN 9781405385183.
↑Kealy, Kelly and Laura Kidder (2009). Fodor's Essential Scandinavia. Fodor's Travel Publications. Page 494. ISBN 9781400008834.
↑ абвАрхівована копія. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 28 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Proctor, James (2014). West Sweden. Bradt Travel Guides. Page 51. ISBN 9781841625591.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 29 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 29 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Sinclair, Mick and Peter Bejder (1997). Scandinavia. Rough Guides. Page 440. ISBN 9781858282367.
↑Proctor, James and Neil Roland (2003). Sweden. Rough Guides. Page 175. ISBN 9781843530664.
↑Insight Guides (1998). Sweden. Insight Guides. Page 202. ISBN 9780887297762.
.jpg)
