PROFILPELAJAR.COM

Народний депутат України
	4-го скликання

Стребко Станіслав Кирилович
Стребко Станіслав Кирилович
Народився	28 лютого 1937; Молочанськ, Молочанська міська рада, Великотокмацький район, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Помер	28 липня 2008 (71 рік); Іллічівськ, Одеська область, Україна
Поховання	Чорноморськ
Громадянство	СРСР → Україна
Діяльність	політик, бізнесмен
Alma mater	Одеське морехідне училище (1959) і Одеський національний морський університет (1975)
Знання мов	українська і російська
Членство	Верховна Рада України IV скликання
Посада	народний депутат України
Партія	КПРС
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня	Орден «За заслуги» ІІ ступеня
	Заслужений працівник транспорту України
	; ; ;

Станісла́в Кири́лович Стребко́ (28 лютого 1937(1937-02-28), Молочанськ, Запорізька область — 28 липня 2008(2008-07-28), Іллічівськ, Одеська область) — член Народної партії; член правління УСПП.

Життєпис

Народився 28 лютого 1937 р. (Молочанськ, Запорізька область); українець; батько Кирило Михайлович (1902—1944); мати Килина Павлівна (1912—1990); дружина Олена Василівна (1937) — пенсіонерка; син Альберт (1961) — інспектор крюїнґової компанії; син Сергій (1964) — старший помічник капітана.

Закінчив Одеське морехідне училище (1959), технік-експлуатаційник; Одеський інститут інженерів морського флоту (1975), інженер-механік.

З вересня 1954 — матрос на суднах Чорноморського морського пароплавства. З вересня 1955 — курсант, Одеське морехідне училище. З січня 1959 — старший диспетчер, заступник начальника, начальник вантажного району, з листопада 1978 — секретар парткому, Іллічівський морський торговельний порт. З жовтня 1981 — начальник, Миколаївський морський торговельний порт. Грудень 1993—2002 — начальник, Іллічівський морський торговельний порт.

З квітня 2002 по березень 2005 — Нардеп 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 139 Одеська область.

Голосував за згоду на призначення Віктора Януковича прем'єр-міністром України 21 листопада 2002 року.^[2]

З 4 листопада 2005 — у групі Литвина, висунутий Виборчим блоком політичних партій «За єдину Україну!». На час виборів: начальник Іллічівського морського торговельного порту.

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 100 в списку, член НП^[3].

Член ПППУ,
член фракції «Єдина Україна» (травень-червень 2002),
член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (червень 2002-квітень 2004),
член фракції політичної партії «Трудова Україна» (квітень-грудень 2004),
член фракції «Трудова Україна» та НДП (грудень 2004-січень 2005),
член групи «Демократична Україна» (січень-вересень 2005),
член фракції партії «Вперед, Україно!» (вересень-листопад 2005),
член групи Народного блоку Литвина (листопад 2005-квітень 2006).
Голова підкомітету з питань екологічної, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (червень 2002-квітень 2006).

Співавтор праць

«Организация планетарного управления охраной окружающей среды» (1998),
«Экологическое качество продукции порта, его измерение и использование в управлении производством» (1998),
«Экологический блок в планах судоходной политики Украины» (1999),
«Экология… Производство… Управление…» (1999).

1990 балотувався на виборах до ВРУ, округ 283 (Миколаїв), з 3.1 % голосів посів 9-е місце серед 10-ти претендентів, поступився А. В. Морозу (14 % у 1-му турі). Колишній член Ради промисловців і підприємців при Президентові України. 1999 — довірена особа кандидата у Президенти України Кучми у територіальному виборчому окрузі^[4].

Вшанування пам'яті

Іменем Станіслава Стребка названо площу у Чорноморську.^[5]

Нагороди

Ордени «Знак Пошани» (1971), Дружби народів (1979), Трудового Червоного Прапора (1984).
Ордени «За заслуги» III (1997)^[6], II ступеня (1998)^[7].
Герой України (з врученням ордена Держави, 21.08.1999)^[8].
Орден «Святий Князь Володимир» IV, III ступенів (1997, 1999, УПЦ).
Орден «За трудові досягнення» IV ступеня (1999).
Орден «Слава на вірність Вітчизні» III ступеня (2000).
Орден «Зірка суспільного визнання» (2001).
Орден «За церковні заслуги». 20 медалей. Золота медаль «За ефективність управління» (Міжнародна кадрова академія).
Заслужений працівник транспорту СРСР.
Заслужений працівник транспорту України (1994)^[9].
Почесний працівник морського флоту СРСР (1970).
Почесний працівник транспорту України.
Почесний прикордонник України.
Почесний громадянин м. Чорноморська.
Нагорода «Артсмейкер» в номінації «За мудрість та гнучкість політики управління» (1997).
Диплом «За динаміку і прогрес економічного розвитку в умовах перехідної економіки» (Оргкомітет програми «Сафарі транс маркетинг», 1998).
Лауреат Почесної європейської нагороди «Золота медаль» за реформаторські ідеї (Вищий інститут міжнародного співробітництва, Інститут промислових стратегій, Вищий інститут зовнішньої торгівлі Франції, 1998).
Міжнародна нагорода «Лаври Слави» за професійні досягнення у сучасному світі.
Нагорода «Срібний дельфін» Європейської Спілки у номінації «Керівник XXI століття».
Нагорода суспільного визнання «Почесна нагорода тисячоліття».
Звання «Ділова людина України».
Нагрудний знак «Золотий Меркурій» (нагорода II конгресу ділових кіл України).
Диплом і «Кришталевий Ріг Достатку» (нагорода Міжнародного рейтингу «Золота Фортуна» у номінації «Найсучасніший міжнародний порт»).