Стефан Владислав Брила
пол. Stefan Bryła
Народився	17 серпня 1886(1886-08-17) Краків
Помер	3 грудня 1943(1943-12-03) (57 років) Варшава ·розстріл
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Польська Республіка
Діяльність	винахідник, педагог, архітектор, інженер, інженер-будівельник, політик
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Знання мов	польська
Заклад	Варшавська політехніка
Посада	member of the Sejm of the Second Polish Republicd
Партія	Polish Christian Democratic Partyd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Стефан Владислав Брила (пол. Stefan Władysław Bryła; 17 серпня 1886, Краків — 3 грудня 1943, Варшава) — польський інженер-будівельник, архітектор, доктор технічних наук, піонер зварювання.

Закінчив реальну школу у Станіславові, навчався у Львівській політехніці та навчальних закладах Шарлоттенбурга, Парижа та Лондона. Від 1909 року — доктор технічних наук. Того ж року став членом Політехнічного товариства у Львові^[1]. Згодом, у 1918 році входив до правління товариства, як заступник секретаря^[2]. 1910 року іменований доцентом Львівської політехніки.

Під час російської окупації Львова від листопада 1914 року очолював міську поліцію, а в червні наступного року вивезений зі Львова як заручник у Росію. Протягом 1915—1918 років очолював Союз польських інженерів і техніків у Росії.

Від 1921 року професор другої кафедри будівництва мостів Львівської політехніки. 1927 року організував колектив авторів і видав підручник для інженерів (пол. «Podręcznik inżynierski w zakresie inżynierji lądowej i wodnej»), який, після двотомника Владислава Скварчинського, був другим у своєму роді, але значно повнішим польськомовним виданням.^[3]

У 1929 році спільно з інженером Владиславом Трилінським запроєктував перший в Європі зварний дорожній міст на р. Слудва під Ловічем.

1931 року входив до складу журі закритого конкурсу на проєкт будинку Школи будівництва у Любліні^[4].

Від 1934 року — працював у Варшавській політехніці.

Автор понад 150 наукових праць. Вперше у світі опрацював нормативи для спорудження стальних конструкцій.

Під час німецької окупації займався таємним навчанням молоді, за що заарештований гітлерівцями і разом з родиною розстріляний. Похований на Повонзківському цвинтарі, поле № 57-IV-27^[5].

Проєкти

• Зварний міст на ріці Слудва під Ловічем (1927).
• Зварні конструкції 14-поверхового будинку Управління скарбниці в Катовицях. Спорудження тривало від 1931 року^[6].
• Готель «Варшава» (1932).
• Варшавський хмарочос «Prudential» (1931–1933, співавтор Мартин Вайнфельд, Венчеслав Поніж)^[7].
• Корпус Ягеллонської бібліотеки у Кракові (1937).
• Житловий будинок для офіцерів на 56 родин у Львові на нинішній вулиці Бортнянського, 34. Замовник — Фонд військового квартирування. Споруджувала фірма «Inż. Landau»^[8].

• Петрій І. Брила Стефан // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 287. — ISBN 978-966-7007-68-8.
• М. І. Буцко. Брила Стефан-Владислав // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 455. — ISBN 966-02-2682-9.
• Bryła Stefan Władysław // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1963. — T. 2. — S. 177. (пол.)
• Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1927: księga pamiątkowa / wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — 182 s. (пол.)