Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбуКравець (нар.29 жовтня1985, Одеса, УРСР) — українська юристка та держслужбовиця. Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністр юстиції України (з 5.09.2024)[1]. Віцепрем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2020—2024)[2][3].
Життєпис
Народилася 29 жовтня 1985 року в Одесі[4]. З 2006 до 2007 року — приватна юридична практика.
У 2007—2010 працювала в Державному департаменті з питань адаптації законодавства на посаді спеціалістки-керівниці відділу з питань правового забезпечення європейської інтеграції. 2010—2015 в Департаменті міжнародного права / Департамент європейської інтеграції у Міністерстві юстиції України, заступниця директора / директор[5].
З березня до грудня 2017 року працювала директором Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.
У грудні 2017 року була призначена на посаду генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.
4 червня 2020 року ВРУ проголосувала за призначення Стефанішиної віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України[8]. Член РНБО з 17 серпня 2020 року[9]. Має 5-й ранг державного службовця. Член ради провладної партії Слуга народу[10].
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України очолювала низку координаційних механізмів в уряді:
Голова Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України[11]
Голова Комісії щодо забезпечення рівних прав для жінок та чоловіків[12]
Голова робочої групи для узгодження підходу щодо застосування до України механізму коригування вуглецю на кордоні для проведення консультацій з Європейською Комісією[13]
Заступниця голови міжвідомчої робочої групи (МРГ) з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейської зелений курс»[18]
3 вересня 2024 року Стефанішина подала заяву про відставку з посади віцепрем'єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України[21]. 4 вересня Верховна рада підтримала її звільнення[22].
5 вересня 2024 року Верховна рада 253 голосами призначила Стефанішину міністром юстиції — віцепрем'єром із євроінтеграції[23].
Член комісій
Комісія зі співробітництва між Урядом України та Урядом Словаччини[24]
Українсько-німецька група рівня з економічного співробітництва[25].
Корупційні справи
«Справа Лукаш»
Стефанішина, під час роботи у міністерстві юстиції за міністра Олени Лукаш, стала однією з посадовців, які займалися тендером на проведення трьох порівняльних досліджень українського законодавства з європейським. Міністерство юстиції заплатило 2,5 млн грн, одна сторінка аналізу коштувала від 1,4 тисячі до 4,5 тисяч гривень. Також висловлювалися застереження щодо якості виконаних робіт. З причин якості та ціни закупівлі, у жовтні 2019 Стефанішиній було висунуте звинувачення у розкраданні або розтраті державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб (ч. 5 ст. 191 ККУ, максимально можливе покарання — 12 років позбавлення волі).[26][27] Журналісти-розслідувачі стверджували, що підрядниками були обрані люди, які не мали достатньої компетенції для такого досліження, при цьому українські державні наукові установи пропонували провести таке дослідження безкоштовно[28].
В інтерв'ю 15 червня 2020 Ольга Стефанішина ввела в оману журналістів та громадськість, заявивши, що ця справа «перебуває без руху всі ці роки — бо жоден притомний слідчий або прокурор не наважився давати їй хід»[29][26].
26 вересня 2023 у ВАКС пройшло перше підготовче судове засідання у справі.[30]
Визнання
2021 року — № 14 у рейтингу «100 найвпливовіших жінок України» за версією журналу Фокус[31].
Особисте життя
Родина
Мати — Кравець Надія Федорівна (1952 р. н.).
Колишній чоловік — Михайло Васильович Стефанішин, юрист та чиновник. Розлучилася у 2017 році[32], з ним має доньку Анастасію та сина Данила[33].
Власність
Має три квартири в Одесі та одну в Києві, автомобіль Toyota RAV4 2009 року випуску, придбаний у 2012 році. За 2019 рік отримала 800 тис. грн заробітної плати[34].
Нагороди
Орден «За заслуги» III ст. (21 грудня 2023) — за вагомий особистий внесок у розвиток міждержавного співробітництва, плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[35]
У червні 2024 року позаштатний радник Стефанішиної Вадим Шевеленко (директор «Одесаспеценерго») у ветеринарній клініці влаштував скандал, принижуючи ветерана ЗСУ, що працював у клініці та мав важку інвалідність через поранення[38]. Після розголосу Шевеленка було звільнено з посади, на нього було складено адміністративний протокол за дрібне хуліганство[39].
