PROFILPELAJAR.COM

село Старий Мізунь
	Церква Воздвиження Чесного Хреста (мур.), 1886 р.Церква Воздвиження Чесного Хреста (мур.), 1886 р.
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Тер. громада	Вигодська громада
Код КАТОТТГ	UA26060070160062331
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1515
Населення	2879
Площа	17,21 км²
Густота населення	167,29 осіб/км²
Поштовий індекс	77543
Телефонний код	+380 3477
Географічні дані
Географічні координати	48°55′14″ пн. ш. 23°52′26″ сх. д. / 48.92056° пн. ш. 23.87389° сх. д.
Водойми	Мізунка
Місцева влада
Адреса ради	77543, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, с. Старий Мізунь, вул. Кропивнянська, 2
Карта
	Старий Мізунь
	Старий Мізунь
Мапа
	Старий Мізунь у Вікісховищі

Старий Мізунь — село в Вигодській громаді Калуського району Івано-Франківської області України. Неподалік села розташована гідрологічна пам'ятка природи — Болото Ширковець.

Історія

У податковому реєстрі 1515 року в селі документувалося 8 ланів (близько 200 га) оброблюваної землі^[1]. 1939 року тут проживало 5060 мешканців (4520 українців, 280 поляків, 80 латинників, 160 євреїв, 20 німців та інші національності^[2]).

У 1944 р. 126 людей вбили угорці.^[3]

За даними облуправління МГБ у 1949 р. у Вигодському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селі Старий Мізунь.^[4]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2851	99.03%
російська	22	0.77%
польська	2	0.07%
словацька	2	0.07%
румунська	1	0.03%
угорська	1	0.03%
Усього	2879	100%

Відомі люди

Народились

Верховинець Василь Миколайович — український композитор, диригент і хореограф, перший теоретик українського народного танцю;
Верховинець Осип — хоровий диригент, педагог. Брат Василя, батько Галини Верховинців;
Ціпановська Ольга — українська громадська діячка в Перемишлі та Львові, піаністка і диригентка, музична педагогиня;
Дорожинський Діонісій — священик Української Греко-Католицької Церкви, богослов, церковний і освітньо-культурний діяч;
Тюшка Осип — український політичний діяч, член ОУНР, тереновий провідник ЗЧ ОУНР в Австрії;
Горбай Володимир — «Галайда» (1922—1949, с. Солуків) — командир сотні УПА «Опришки», заступник референта СБ Долинського надрайонного проводу ОУН^[6];
Дудина Павло Петрович — “Ворожбит” (1924, с. Старий Мізунь Долинського р-ну Івано-Франківської обл. ‒ 16.03.1949, с. Рахиня Долинського р-ну Івано-Франківської обл.). В УПА з 1944 р. Стрілець відділу “Опришки” (вд.88) ТВ-23 “Маґура” ВО-4 “Говерля” (1945-1946). Переведений до теренової мережі ОУН. Бойовик боївки референтури СБ Долинського надрайонного проводу ОУН (1947-1948), комендант боївки референтури СБ Долинського районного проводу ОУН (1948-03.1949). Загинув під час збройної сутички із чекістсько-військовою групою (у скл. опергрупи Долинського РВ УМДБ та підрозділу внутрішніх військ МДБ). Відзначений Вирізненням (22.01.1946); відзначений за рани одною Срібною зіркою (з датою поранення). Старший стрілець (?), вістун СБ (1.11.1947);
Клим Іван — повітовий провідник ОУН Долинщини, член Крайового Проводу ОУН Осередніх і Східних Земель;
Клим Михайло — український військовик, хорунжий УПА, командир куреня «Промінь», командир ТВ-23 «Магура» (Калуського) УПА;
Наум Наталія Михайлівна — українська кіноакторка, народна артистка УРСР (1974). Дружина українського кінорежисера Володимира Денисенка. Мати акторів Тараса та Олександра Денисенків;
Максименко Віталій Миколайович — український дипломат;
Матусевич Олександр — український політик, народний депутат України 9-го скликання.

Світлини

Примітки

↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
↑ Степан МАКАРЧУК. ВТРАТИ НАСЕЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945)
↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2015.

Джерела

Наум Наталія Михайлівна // Видатні діячі культури та мистецтв Буковини. — Вип. 2. — Чернівці, 2012. — С. 22.
Вишневська С. Цього тижня минули перші десять днів, як пішла з життя Наталя Наум: [акторка Чернівецького муздрамтеатру] // Версії. — 2004. — 2–4 квіт.
Світло Наталі Наум житиме у людських душах: [кіноактриса] //Кіно-Театр. — 2009. — № 1. — С. 46–50.