Спинний гребінь — широке, пласке утворення на спині тварин (амніот і деяких земноводних), що йде вздовж хребта, своєрідне «вітрило» з кісткових відростків з перетинками. Багато видів вимерлих земноводних і амніот мали довгі відростки хребців, припускають, що вони були основою для спинних гребенів, які, на думку палеонтологів, виконували кілька функцій.
Функції
Чубатий хамелеон — один з власників спинного гребеня, що дожили до наших днів
Висунуто чимало припущень щодо призначення спинного гребеня. Більшість сучасних науковців сходяться на тому, що принаймні в пелікозаврів він слугував для терморегуляції[1].
Терморегуляція
Спинний гребінь міг використовуватись для терморегуляції. У відростках хребців виявлений канал, у якому, за припущенням, проходили кровоносні судини, що постачали кров у перетинки. Тварини могли використовувати широку поверхню гребеня для обігріву в ранковий час, коли сонце ще стоїть низько над обрієм. Як і всі ектотермальні організми, вони могли повноцінно функціонувати лише за умови надходження достатньої кількості тепла з навколишнього простору. У разі перегрівання гребінь слугував своєрідним радіатором, забезпечуючи охолодження під час перебування у затінку[1].
Втім, недавні дослідження ставлять під сумнів ефективність подібних засобів терморегуляції, і невідомі сучасні плазуни з гребенями, що використовували б їх подібним чином[2][3].
Статевий відбір
Розвинуті елементи будови тіла в багатьох сучасних тварин слугують для приваблення представників протилежної статі під час відбору статевого партнера. Колись припускали, що таку ж функцію виконував і гребінь викопних плазунів, але зараз ця гіпотеза зазнає критики[1].
Зберігання поживних речовин
Професор Е. Штромер у 1915 р. висунув гіпотезу, що відростки слугували не основою для спинного «вітрила», а скоріше для горба: «можна було б скоріше подумати про існування великого жирового горба (нім.Fettbuckel), якому вони (відростки) забезпечували внутрішню опору»[4]. Припущення Штромера було підтримане Дж. Б. Бейлі (Jack Bowman Bailey) в 1997 р.[5]. На користь цієї гіпотези Бейлі вказує на те, що в спінозаврів, уранозаврів та інших динозаврів хребцеві відростки коротші та товстіші, ніж у пелікозаврів (в останніх вони були каркасом для перетинок), і подібні до хребцевих відростків деяких вимерлих горбатих ссавців, таких як мегацеропс і широколобий бізон[5].
Маскування
Припускали, що диметродон використовував гребінь для маскування: коли ховався в очереті, чекаючи в засідці на жертву[6].
Джерело звуку
Грегорі Пол стверджував, що паралельні шийні гребені амаргазавра (що має відростки шийних хребців) зменшували б рухомість шиї. Він припустив, що з огляду на скоріше круглий, ніж плаский переріз цих відростків, вони могли бути покриті роговою оболонкою. На його думку, не виключено, що динозавр міг видавати звук, зсуваючи їх разом[7].
Гребінь крокодилів
У гребенястих крокодилів на спині розташовані два гребені, що йдуть від очей майже до передньої третини морди. Вони утворені шкіряними горбками.
↑ абвD.R. Khanna, Biology of Reptiles, pp. 59-60, Discovery Publishing House, 2004 ISBN 8171419070.
↑Tomkins, J.L.; LeBas, N.R.; Witton, M.P.; Martill, D.M.; Humphries, S. (2010). «Positive allometry and the prehistory of sexual selection» (PDF). The American Naturalist 176 (2): 141—148. doi:10.1086/653001. PMID20565262.
↑Huttenlocker, A. K.; Mazierski, D.; Reisz, R. R. (2011). «Comparative osteohistology of hyperelongate neural spines in the Edaphosauridae (Amniota: Synapsida)». Palaeontology 54: 573—590. doi:10.1111/j.1475-4983.2011.01047.x.
↑Bramwell, C. D.; Fellgett, P. B. (16 February 1973). Thermal Regulation in Sail Lizards. Nature. 242 (5394): 203—205. doi:10.1038/242203a0. ISSN0028-0836. Many suggestions have been made about the function of the sail, as camouflage among reeds while it waited for prey, for sexual display, or literally as a sail while swimming
_(7651130584).jpg)
