село Семаківці
Церква Святої Трійці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Білобожницька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61060010170058267
Облікова картка	Семаківці
Основні дані
Населення	198 (на 1.01.2018)[1]
Територія	1.378 км²
Густота населення	164.01 осіб/км²
Поштовий індекс	48530
Телефонний код	+380 380 3552
Географічні дані
Географічні координати	49°3′46″ пн. ш. 25°41′52″ сх. д. / 49.06278° пн. ш. 25.69778° сх. д. / 49.06278; 25.69778
Найближча залізнична станція	Калинівщина
Місцева влада
Адреса ради	48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34
Карта
Семаківці
Семаківці
Мапа
Семаківці у Вікісховищі

Семакі́вці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада. Було підпорядковане Білобожницькій сільраді.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.^[2]

Розташоване на берегах р. Білий Потік (права притока Серету, басейн Дністра), за 11 км від районного центру та 4 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

За легендою, колись давно на горі біля лісу мешкали люди, які у посушливі роки йшли до річки по воду. З часом переселилися на ту місцину жити. Першим поселенцем був Семен, його ще називали Семко. Від цього імені, очевидно, походить назва села.

Село відоме від початку XVII ст.

1785 — у Семаківцях проживало 440 осіб.

Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Владиславові Охоцькому.

У Семаківцях у 1900 р. — 564 жителі, 1910—556, 1921—540, 1931—548 жителів; 1921 р. — 102, 1931—118 дворів.

За Австро-Угорщини діяла 1-класна школа з польською мовою навчання; за Польщі збудовано приміщення школи, згодом спорудили Народний дім.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 18 жителів села:

В УПА воювали Іван Проник, Василь Сенків та інші жителі села.

1978 — закрито початкову школу, 1987 —школу реконструйовано під дитячий садок, який працював до 1998 року.

З 4 вересня 2015 року Семаківці належать до Білобожницької сільської громади.^[3]

• церква Святої Тройці (ПЦУ^[4]; 1939).

У селі є костел Преображення Господнього (1895).

Виготовлена із каменю.

У 1930-х роках розташовувалася на місці, де вулиця звертає до церкви, нині — після повені розміщена на території храму.^[5][6][7]

Діяли філія товариства «Просвіти», «Сільського господаря», «Рідної школи» та інших товариств.

1949 — в Семаківцях примусово створено колгосп (голова правління Федір Атаманчук). 1958—1960 — об'єднаний із господарствами сіл Калинівщина та Білобожниця.

1969 — в селі побудовано торговий заклад.

Нині працюють клуб, ФАП, фольклорний ансамбль «Бабограй», ПП «Семаківці», торговий заклад.

• Талоха Євген (нар. 1958) — господарник, «Почесний залізничник» (2004).

• Греськів Я., Ханас В. Семаківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 239. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Уніят В., Федечко М. Семаківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 503. — ISBN 978-966-457-246-7.