село Білий Потік
Костел Матері Божої Ченстоховської
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Білобожницька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61060010030097950
Облікова картка	Білий Потік
Основні дані
Засноване	1564
Населення	262 (на 1.01.2018)[1]
Територія	1.210 км²
Густота населення	253.72 осіб/км²
Поштовий індекс	48509
Телефонний код	+380 3552
Географічні дані
Географічні координати	49°4′36″ пн. ш. 25°40′39″ сх. д. / 49.07667° пн. ш. 25.67750° сх. д. / 49.07667; 25.67750
Водойми	Біла
Відстань до районного центру	14 км
Відстань до залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34
Карта
Білий Потік
Білий Потік
Мапа
Білий Потік у Вікісховищі

Бі́лий Поті́к — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада.

Про походження назви села розповідає така леґенда. У невеликому поселенні біля річки жив юнак, який одного разу побачив вродливу дівчину, у руках котрої був глечик із молоком. Хлопець захотів будь-що познайомитися з красунею. Ступивши на кладку та відчувши на собі погляд юнака, дівчина від несподіванки похитнулась і розлила молоко. Водне плесо відразу ж набуло молочного кольору. Відтоді ця місцина називається Білий Потік.

Розташоване на берегах річки Білий Потік (Біла; права притока Серету, басейн Дністра), за 14 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

Територія — 1,21 кв. км. Дворів — 96.

Білий Потік знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Поблизу Білого Потоку виявлено залишки поселення трипільської та могильник комарівсько-тшинецької культур.

Перша письмова згадка — 1564 р.

Поселення трипільської культури виявлене в урочищі «За городами» 1925 року Юзефом Костшевським під час розкопок могильника комарівської культури^[2]. Ю. Костшевський дослідив залишки трьох наземних будівель. Виявив кераміку з розписом чорною фарбою по червонуватому ангобу. Матеріали з розкопок зберігаються в Познанському археологічному музеї (Польща) та Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. У 1975 археологічну розвідку провів Ігор Герета^[3].

Село згадується у грамоті 16 серпня (25 серпня за новим стилем) 1442 року серед шести сіл Теребовельського повіту над річкою Серет, які король Владислав надає Міхалу «Мужилу» Бучацькому.^[4]

Згадується 19 серпня 1448 року в книгах галицького суду^[5]. Шляхтич Скарбко із Возників (Skarbko de Wozniki) своє село Білопотік (Bialopothok), що розташоване в Теребовлянському повіті, продав Міхалу Мужилу з Бучача, снятинському старості (Michaeli alias Muzilo de Buczą [cz Sniathi] nensi Capteo) за сто гривень.

За статистикою, у селі: 1900 р. — 1211 жителів, 1910—1259, 1921—1152, 1931—1167 жителів; 1921 р. — 204, 1931—239 дворів.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 24 жителі Білого Потоку:

З 4 вересня 2015 року належать до Білобожницької сільської громади.^[6] До цього було підпорядковане колишній Ридодубівській сільській раді.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.^[7]

• церква Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ^[8], 1805 р.; кам'яна);
• костел Матері Божої Ченстоховської (1933 р.; мурований із червоного каменю).

У селі є капличка св. Покрови (мурована; 1989).

Споруджено:

• пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні.

За Австро-Угорщини і за Польщі функціонувала 2-класна школа з польською мовою навчання.

До 1939 р. діяла філія товариства «Просвіта», кооператива.

У вересні 2013 р. призупинено діяльність ЗОШ I ступеня. Нині працюють ФАП, Будинок культури.

• Іван Зюбрак (?—1923) — громадський діяч (Канада);
• Василь-Яків Капустинський (1998—2023) — український військовослужбовець, актор, громадський діяч, учасник російсько-української війни.^[9]
• Михайло Коцулим (1886—1962) — один із українських першопоселенців у Канаді, просвітянський діяч.

• Гуцал П., Федечко М. Бичківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 453-454. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Ковальков Ю., Уніят В. Бичківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 129. — ISBN 966-528-197-6.
• Biały Potok // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 199. (пол.). — S. 199. (пол.)

У Тернопільській області знайшли саркофаг віком п'ять тисяч років [1] [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]