Співачка та акторка розпочала свою кар'єру на Кубі, потім виступала в Мексиці, Колумбії, Венесуелі та інших країнах Латинської Америки та в Сполучених Штатах Америки.
Народилася в бідному районі Santo Suarez в Гавані в сім'ї залізничника Симона Круза працював та домогосподарки Каталіни Алфонсо Рамос. Крім Селії, було ще троє дітей. З дитинства почала співати колискові рідним та двоюріднім братам і сестрам, брала участь у шкільних концертах та в шоу талантів на місцевому радіо, де отримувала в якості перших призів солодощі та різні дрібнички.
У 1950 році ще невідому Селію запросили стати солісткою популярного колективу La Sonora Matancera. 15 років виступу в Мексиці та інших латиноамериканських країнах стали для неї золотим часом.
На 15 липня 1960 року, коли почалася Кубинська революція на чолі з Кастро, у Круз був контракт і виступи в Мексиці. Новий уряд заборонив їй повертатися на Кубу: Круз переїздить до Сполучених Штатів, де разом з громадянством отримує контракт на роботу в Hollywood Palladium. З концертами Круз об'їздила всю Латинську Америку та багато країн Європи та Африки.
Як акторка Круз знялась у таких стрічках, як Salsa (1988), The Mambo Kings (1992). ЇЇ голос можна почути в саундтреках до таких фільмів, як Something Wild (1986) та Invasion U.S.A (1985).
У 1987 році Круз дала концерт в Санта-Крус-де-Тенерифе, який був визнаний Книгою рекордів Гіннеса як найбільший, що відбувся на відкритому повітрі. На Плаза де Іспанія в Санта Крус одночасно танцювали та співали одну і ту ж пісню 250 000 осіб під музику венесуельського оркестру.
У 1990 році Круз вдається здійснити поїздку до Гуантанамо (Куба), щоб дати концерт, з якого вона привезла декілька грамів землі з проханням покласти в її труну.
У 2000 году у віці 75 років Круз продовжувала співати і танцювати та не збиралася покидати сцену. Селія Круз померла 16 липня 2003 року у власному будинку в Форт-Лі, штат Нью-Джерсі, у віці 77 років від раку і була похована 22 липня на Вудлоні в Бронксі.
Вшанування та нагороди
У лютому 2004 року останній альбом Круз отримав премію Lo Nuestro, як найкращий сальса-альбом року.
У 2005 році опубліковано біографію «Селіа: Моє життя», що базувалась на більш ніж 500-годинному інтерв'ю з мексиканською журналісткою Анною Крістіною Реймундо.
Протягом усієї кар'єри за більше ніж 50 років на сцені Селіа Круз записала 20 золотих платівок та отримала більше 100 нагород від різноманітних організацій, газет та журналів з усього світу.