Садовенко Юрій Едуардович

Садовенко Юрій Едуардович
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження11 вересня 1969(1969-09-11) (55 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Житомир, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаРязанське повітряно-десантне командне училище Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Генерал-полковник
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Олександра Невського орден Пошани (Російська Федерація) медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Медаль Суворова Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» For distinguished military service медаль «200 років Міністерству оборони» медаль «За повернення Криму» медаль «За бездоганну службу» медаль «За співдружність в ім'я порятунку» (МНС РФ) Medal for Participant in Emergency Humanitarian Operations Medal "For cooperation with the FSB of Russia" медаль «200 років МВС Росії»
CMNS: Садовенко Юрій Едуардович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Юрій Едуардович Садовенко[1] (нар. 11 вересня 1969, Житомир, УРСР, СРСР) — російський військовий діяч, заступник Міністра оборони Російської Федерації — керівник апарату Міністра оборони Російської Федерації з 7 січня 2013 року, генерал-полковник (21 лютого 2014)[2].

Біографія

В 1990 році закінчив Рязанське вище повітряно-десантне командне училище і з 1990 по 1994 рік проходив службу в Збройних Силах СРСР і Республіки Білорусь на молодших командних посадах.

З 1994 по 2002 роки служив в підрозділах у справах цивільної оборорни Міністерства Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих (МНС Росії). З 2002 по 2007 рік — помічник Міністра Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих. З 2007 року — керівник апарату МНС Росії. Учасник багатьох рятувальних і гуманітарних операцій МНС РФ.

У 2008 році Юрій Садовенко закінчив Російську академію державної служби при Президенті Російської Федерації. Пізніше перейшов на державну службу. З травня по листопад 2012 року — керівник адміністрації Губернатора Московської області.

7 січня 2013 генерал-лейтенант Юрій Садовенко призначений Заступником Міністра оборони Російської Федерації — керівником Апарату Міністра оборони Російської Федерації. (Керівник апарату МО РФ вперше отримав статус заступника міністра, а кількість заступників було збільшено з дев'яти до десяти).

У його підпорядкуванні знаходяться: Управління справами Міноборони, Правовий департамент, Протокольно-координаційний департамент, Організаційне управління і Контрольне управління Міністерства оборони Росії.

Юрій Садовенко є найближчим соратником Сергія Шойгу і працює під його безпосереднім керівництвом з 2002 року.

Особисте життя

Спільно проживає з Марією Китаєвою.[3][4] з якою має 3-х дітей.

Тимур Іванов — хресний отець доньки.[4]

Санкції

Як помічник Міністра оборони Росії, у своїх публічних виступах Юрій Садовенко відкрито підтримував та виправдовував агресивну війну Росії проти України. Він несе відповідальність за підтримку та реалізацію дій та політики, що підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, є підсанкційною особою багатьох країн світу.[5]

21 червня 2018 року доданий до санкційного списку України.[6]

15 березня 2022 року доданий до санкційного списку США.[7]

6 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку Євросоюзу.[8]

Нагороди

Примітки

  1. ↑ Садовенко Юрий Эдуардович
  2. ↑ Указ Президента РФ від 21 лютого 2014 р № 101 «Про присвоєння військових звань вищих офіцерів, спеціальних звань вищого начальницького складу та вищих спеціальних звань»
  3. ↑ КИТАЕВА Мария Владимировна - биография, досье, активы | Война и санкции. sanctions.nazk.gov.ua (рос.). Архів оригіналу за 25 березня 2023. Процитовано 24 липня 2023.
  4. ↑ а б Как живут и развлекаются в Министерстве обороны (укр.), процитовано 24 липня 2023
  5. ↑ САДОВЕНКО Юрій Едуардович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2023. Процитовано 24 липня 2023.
  6. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №176/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». {{cite web}}: символ зміни рядка в |title= на позиції 34 (довідка)
  7. ↑ Russia-related Designations and Designation Update; Belarus Designation and Designation Update; Magnitsky-related Designations | Office of Foreign Assets Control. ofac.treasury.gov (англ.). Процитовано 24 липня 2023.
  8. ↑ Council Decision (CFSP) 2022/1907 of 6 October 2022 amending Decision 2014/145/CFSP concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine (англ.), 6 жовтня 2022, процитовано 24 липня 2023 {{citation}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 39 (довідка)

Посилання