Савчиці

село Савчиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький
Тер. громада Кременецька міська громада
Код КАТОТТГ UA61020070390044162
Облікова картка Савчиці 
Основні дані
Засноване 1325
Населення 392
Територія 8.700 км²
Густота населення 45.06 осіб/км²
Поштовий індекс 47023
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 50°4′47″ пн. ш. 25°34′30″ сх. д. / 50.07972° пн. ш. 25.57500° сх. д. / 50.07972; 25.57500
Водойми Іква
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Кременець
Відстань до
залізничної станції
16 км
Місцева влада
Адреса ради 47000,Тернопільська обл, м. Кременець, вул. Шевченка, буд. 67
Карта
Савчиці. Карта розташування: Україна
Савчиці
Савчиці
Савчиці. Карта розташування: Тернопільська область
Савчиці
Савчиці
Мапа
Мапа

CMNS: Савчиці у Вікісховищі

Са́вчиці — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Іква, в центрі району. До 2020 підпорядковувалось Дунаївській сільській раді.

Населення — 401 особа (2007).

Географія

Село Савчиці розташоване на північному заході колишньої Дунаївської сільської ради.

Віддаль до районного центру — 14 км, до найближчої залізничної станції — 28 км.

Село розташоване на лівому березі річки Ікви.

Історія

Перша писемна згадка — 1325.

За історичними даними село Савчиці згадується у 1559 році, тоді до нього примикав хутір Вірля (Орля). На хуторі був замок, де проживала шляхтянка, фундаторка Почаївського монастиря, Анна Гойська. У 1559 році в неї гостював грецький митрополит Неофіт, який подарував їй ікону Матері Божої, яка нині зберігається в Почаївській Лаврі.

Замок Вірля знищений у 1675 році турками під час польсько-турецької війни.

Упродовж XVIII ст. місцеві маєтності, як засвідчують численні документи у фондах Державного архіву Тернопільської області, належали Почаївському василіянському унійному монастирю.

У цій місцевості побував Тарас Шевченко і у 1846 році написав поему «Варнак».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади[1].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району.[2]

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,49
російська 0,51

Пам'ятки

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1990-ті), дерев'яний храм на честь святих князів Бориса та Гліба (2012), а також Свято-Юріївський чоловічий монастир. Церква Бориса і Гліба[джерело?]

Соціальна сфера

Діють ЗОШ 1 ступеня, ФАП, торговий заклад.

Галерея

Примітки

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 25 травня 2019.

Література