PROFILPELAJAR.COM

Петро Федорович Сабуров
Петро Федорович Сабуров
Віце-губернатор; Рязанської губернії
	22.06.1798 — 1798
Попередник	Кочетов Микола Іванович
Наступник	Лихарєв Іван Дмитрович
Губернатор; Слобідсько-Української губернії
	грудень 1799 — липень 1800
Попередник	Теплов Олексій Григорович
Наступник	Неверов Кирило Іванович
Народився	1746;
Помер	не раніше 1805;
Відомий як	політик
Громадянство	Російська імперія
Батько	Федір Васильович Сабуров
Мати	Надія Іванівна Сабурова; (до шлюбу Каминіна)
У шлюбі з	(1) Катерина Степанівна ; (дошл. Кондратьєва) ; (2) Катерина Олексіївна ; (дошл. Спиридова) ; (3) Ганна Андріївна ; (дошл. Суровцова)
Діти	Скалон Анна Петрівнаd
Рідня	Сабурови
Брати	Сабуров Олексій Федорович, ; Сабуров Іван Федорович, ; Сабуров Василь Федорович
Професія	державний діяч
Звання	дійсний статський радник
Релігія	православний християнин

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сабуров.

Сабу́ров Петро́ Фе́дорович (1746 — не раніше 1805) — слобідсько-український губернатор у 1798—1800 роках, будівельник Сабурової дачі (м. Харків).

Біографія

Народився сім'ї бригадира Федора Васильовича Сабурова (1717—1790) та його другої дружини Надії Іванівни (1725—1786), до шлюбу Каминіної. У Петра Федоровича були брати: Олексій Федорович (дійсний таємний радник), Іван Федорович (генерал-майор), Василь Федорович (бригадир).

До 1770 року Петро Федорович перебував на військовій службі в Ізмайловському лейб-гвардії полку. Під час служби мав чини: рядовий (1759), капрал (1761), фур'єр (1762), сержант (1763), підпоручник (1769).

У травні 1770 року влаштувався прокурором Охтирську канцелярію, через три роки ставши губернським прокурором Слобідської України. В 1780 році очолив перший департамент Верхнього земського суду, з 1784 року голова палати кримінального суду.

У червні 1798 року статський радник Сабуров Петро Федорович отримав посаду віцегубернатора в Рязань, де був підвищений у чині до дійсного статського радника.

У грудні 1798 року російський імператор Павло I призначив Петра Федоровича губернатором Слобідсько-української губернії. Обіймав цю посаду до липня 1800 року.

Родина

Петро Федорович Сабуров був одружений тричі:

Перша дружина — Катерина Степанівна Кондратьєва, дочка одного з найбагатших поміщиків Слобожанщини. Родина Кондратьєвих, вельми впливова на Слобідській України, старшинсько-козацька за походженням, її представники майже безперервно займали полковницький уряд в Сумському козацькому полку і епізодично в Охтирському козацькому полку, крім того були старшиною і в других слобідських полках;
Друга дружина — Катерина Олексіївна Спиридова (пом. 1778), племінниця адмірала Спиридова Григорія Андрійовича;
Третя дружина — Ганна Андріївна Суровцова; за заповітом 1803 року передавала цінності в Охтирський Свято-Троїцький монастир.

Завдяки вдалим шлюбам Петро Федорович накопичив солідний стан у 1200 душ.

У трьох шлюбах мав трьох синів і двох дочок, з яких одна була душевнохворою, а інша (Ганна) стала дружиною Скалона Олександра Антоновича (1770-1851), який згодом став таємним радником.

Вшанування пам'яті

Пам'ять про губернатора Сабурова залишилася в назві Сабурової дачі, його заміського палацу в околицях Харкова, яка зважаючи на хворобливий психічний стан дочки, була передана їм у розпорядження місцевого будинку божевільних. Будівлі палацу губернатора, підсобних служб та стайні збереглася на території лікарні донині.

Див. також

Примітки

Джерела

С. И. Посохов, А. Н. Ярмыш Сабуров Петр Федорович // Харьковская областная клиническая психиатрическая больница № 3 (Сабурова дача). (рос.)
Долгоруков П. В. Российская родословная книга. 4 части. — Спб., 1854-1857. (рос.)
Багалей Д., Миллер Д. История города Харькова за 250 лет его существования, тт. I—II, — X., типография М. Зильберберг и Сыновья, 1905, 1912. (рос.)