PROFILPELAJAR.COM

Роберт Клайв
Роберт Клайв
англ. Robert Clive
Народився	29 вересня 1725; Шропшир, Англія, Королівство Велика Британія або Королівство Велика Британія
Помер	22 листопада 1774[…] (49 років); Лондон, Королівство Велика Британія; ·знекровлення
Поховання	Шропшир
Країна	Королівство Велика Британія
Діяльність	політик, офіцер, солдат
Alma mater	школа Мерчанта Тейлораd
Знання мов	англійська
Учасник	Карнатікські війни, Battle of Chandannagard і Битва під Плессі
Членство	Лондонське королівське товариство
Роки активності	з 1746
Титул	барон і Baron Clived
Посада	Член 11-го парламенту Великої Британіїd, Член 12-го парламенту Великої Британіїd, Член 13-го парламенту Великої Британіїd, Член 14-го парламенту Великої Британіїd, Lord Lieutenant of Shropshired і Lord Lieutenant of Montgomeryshired
Військове звання	генерал-майор
Батько	Richard Clived
Мати	Rebecca Gaskelld
Брати, сестри	William Clived
У шлюбі з	Margaret Clived
Діти	Edward Clive, 1st Earl of Powisd, Richard Clived, Jane Clived, Rebecca Clived, Charlotte Clived, Margaret Clived, Elizabeth Clived і Robert Clived
Нагороди	член Лондонського королівського товариства
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Роберт Клайв (англ. Robert Clive, 1st Baron Clive of Plassey; 29 вересня 1725 — 22 листопада 1774) — британський генерал і чиновник, який затвердив панування Британської Ост-індської компанії у Південної Індії і Бенгалії. Він поклав початок розширенню впливу Британії на території субконтиненту, що призвело до створення Британської Індії. Після перемоги під Плессі отримав титул барона з переможним епітетом «Плессійський».

Падіння Калькутти

Клайв вперше проявив себе при обороні Аркота у 1751 році. На перші позиції висунувся під час Семирічної війни (1756-63), яка призвела до витіснення французів з Індії.

У середині XVIII століття англійці змогли помітно зміцнити свої позиції в Бенгалі, підтримуючи дружні відносини з навабами. У 1756 році щойно вступив у правління 18-річний наваба Сірадж-уд-Даул напав на основний британський плацдарм Калькутту і взяв її. Деякі мешканці втекли, інші були взяті в полон і заточені в камеру військової в'язниці Форту-Вільяма, розміром 14 на 18 футів, з 2-ма невеликими вікнами, відому під ім'ям «Чорної Ями». Наступного ранку з 146 в'язнів (чоловіків і жінок) в живих залишилося тільки 23. Решта задихнулася або загинула від теплового удару. Клайв, який повернувся вже з Англії, був у цей час в Мадрасі; з ескадрою адмірала Вотсона він відплив до дельти Гангу, і Калькутта швидко і легко була повернута. Укладений мир відновив усі права Компанії і дав їй щедру винагороду за збитки.

Перемоги Клайва в Східній Індії

Коли почалася війна з французами, Клайв зайняв Чанданнагар. Роздратований цим Сірадж-уд-Даул вступив у союз з французами, але Клайв з невеликими силами (1000 європейців, 2000 сипаїв і 8 гармат) розбив військо наваба (35000 піхоти, 15000 кінноти і 50 гармат) під Плессі. З цього дня вважається початок британського панування в Східній Індії.

На місце Сіраджа був посаджений Мир Джафар, креатура Клайва, що взяв з нього за це величезні гроші. У цьому ж році новий наваб офіційно поступився англійцям правом податку на прибуток і суду в цілому окрузі навколо Калькутти, відомому тепер під назвою «округу 24-х парган» (882 квадр. милі).

Розширення Клайвом контролю над Індією

Роберт Клайв зустрічається з Мир Джафаром після битви при Плессі

У 1759 році англійці отримали від делійського імператора (номінального сюзерена бенгальського наваба) право стягувати також й земельний податок. Нарешті в 1765 році імператор поступився зайнятими областями Клайву в повну і вічну власність. Клайв отримував з Компанії 222958 рупій річної ренти до своєї смерті (1774), коли право власності перейшло до Компанії.

У 1758 році Клайв був зроблений компанійським губернатором Бенгалу. До свого другого перебування в Англії (1760—1765) він відбив напад делійського принца, згодом султана, Шаха-Алама, відняв у французів Мадрас з прилеглим берегом і встановив твердий вплив Англії при гайдерабадскому дворі в Південній Індії. В цей же час він розтрощив при Чінсурахе силу голландців, яких з тих часів в Індії лише терпіли.

У 1761 році був позбавлений влади Мир-Джафар, і на його місце посаджений Мир-Касим, причому англійці знову зробили земельні придбання. У 1763 році Мир-Касим, який мріяв про незалежність і сформував собі армію на європейський лад, обурився; 2000 сипаїв в Патне і близько 200 англійців в різних місцях Бенгалу були вирізані.

У наступному році англійські війська, які приводяться майорами Адамсом і Мунро, розбили в історичній битві під Буксарі заколотників, що вступили вже в союз з делійським імператором Шахом-Аламом і аудським навабою, незважаючи на те, що в англійському таборі стався перший бунт сипаїв (втихомирений Мунро, який розстріляв з гармат 24 призвідників — рід страти, запозичений у Моголів). Шах-Алам з'явився з повинною в англійський табір; Ауд був зайнятий англійцями, а на місце Мир-Касима знову посаджений старий наваб Мир-Джафар, при чому, звичайно, англійці отримали великі суми грошей.

Перетворення компанії

У 1765 році Клайв, прибув знову з Англії, прикладав тепер усі зусилля, щоб зміцнити територіальні володіння Компанії і знищити зловживання, побори, вимагання і хабарі службовців Компанії. Він швидко виступив з Калькутти в Аллахабад і тут розпоряджався долями майже всієї Північної Індії. Ауд був відданий колишньому навабі із зобов'язанням сплатити півмільйона фунтів стерлінгів військових витрат, а провінції Аллахабад і Кора (між Гангом і Ямуною) — імператору Шах-Аламу, який подарував за це Компанії дивани, тобто право фіскальної адміністрації в Бенгалі, Біхарі і Оріссі.

У 1766 році Клайв перетворив місцеву адміністрацію Компанії. Всі службовці, цивільні і військові, були глибоко деморалізовані. Їхні ставки були незначні, а тому їм дозволялося відшкодовувати відсутнє (іноді сторицею) шляхом торгівлі та подарунків. Незважаючи на опір цивільних службовців і відкрите обурення двохсот офіцерів, Клайв провів свою реформу. Торгівля і хабарі були заборонені на майбутній час службовцям, тому що передбачалося підвищення платні від зисків соляної монополії.

У 1767 році Клайв повернувся остаточно в Європу. У 1769 році в Бенгалії спалахнув страшний голод, що позначився на котируваннях Ост-Індської компанії, і вже в 1773 році компанія стояла на порозі банкрутства, тож просила уряд Великої Британії надати їй допомогу. Після цього парламент почав розслідування діяльності Роберта Клайва, якого звинувачував у зловживаннях. Клайва визнали винним, проте оправдали за послуги, надані своїй країні. Проте в 1774 році Роберт Клайв покінчив із собою.

Черепаха Клайва на ймення Адвайта, як повідомлялося в засобах масової інформації, пережила господаря на 232 роки, доживши в Калькутті до 2006 року.

Див. також

Література

Burhan Ibn Hasan Tuzak-I-Walajahi (University of Madras) 1934
H.E.Busteed Echoes from Old Calcutta (Calcutta) 1908
A. Mervyn Davies Clive of Plassey (London) 1939
Michael Edwardes The Battle of Plassey and the Conquest of Bengal (London) 1963
Thomas Babington Macaulay «Lord Clive» Essays (London: Longman's, Green & Co.) 1891 pp. 502–547
P.J. Marshall Bengal, The British Bridgehead: Eastern India 1740—1828 (Cambridge) 1988