Рихальське

село Рихальське
Герб Рихальського Прапор Рихальського
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Тер. громада Чижівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080210220014768 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Рихальське.  
Основні дані
Населення 1375
Площа 2,14 км²
Густота населення 642,52 осіб/км²
Поштовий індекс 11246
Географічні дані
Географічні координати 50°42′34″ пн. ш. 27°49′12″ сх. д. / 50.70944° пн. ш. 27.82000° сх. д. / 50.70944; 27.82000
Середня висота
над рівнем моря
222 м
Місцева влада
Адреса ради 11246, Житомирська обл., Звягельський р-н, с. Рихальське, вул. Соборна, 8
Карта
Рихальське. Карта розташування: Україна
Рихальське
Рихальське
Рихальське. Карта розташування: Житомирська область
Рихальське
Рихальське
Мапа
Мапа

CMNS: Рихальське у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Риха́льське (колишні назви — Майдан, Майдан-Кулішівський) — село в Україні, у Чижівській сільській громаді Звягельського району Житомирської області. Населення — 1375 осіб.

Географія

Село межує на півночі з Сербо-Слобідкою, на північному сході з Андрієвичами, на сході з Маринівкою, на південному сході з Мар'янівкою, на півдні з Старою Гутою, на заході з Вересівкою, на північному заході з Варварівкою.

Територія, на якій розташоване село, перебуває в межах Поліської низовини. Місцевий ландшафт багатий різноманітними хвойно–широколистими лісами, луками, чагарниками і болотами. Серед природних рослин є реліктові види, такі як азалія понтійська, яка на місцевому діалекті називається драпоштаном. Різноманітний тваринний світ: лосі, козулі, вовки і дикі кабани, бобри, ондатри і видри. Велика кількість птахів. У водоймах водяться щука, окунь, карась і в'юн. Влітку та восени ліс багатий чорницею, суницею, малиною та грибами. Середня висота над рівнем моря 222 м. Клімат помірно континентальний. За останні 10 років літо сухе, а зима м'яка.

Історія

Рихальське, село. У списках населених пунктів Коростенської округи станом на 17 грудня 1926 року вказане як залізнична станція Старо-Гутської сільської ради Городницького району. З 7 січня 1963 року — адміністративний центр Рихальської сільської ради. Входило до складу Барашівського  (22.02.1928 р), Ємільчинського (30.12.1962 р.) районів[1].

На карті Волинської губернії 1867—1875 рр. на листі 22-6 село значиться під назвою Майдан.

У списку населених місць Волинської губернії 1906 року про село є така інформація: «Майдан-Кулішівський, село Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 31 верста, від волості 10 верст. Дворів 28, мешканців 124»[2].

3 жовтня 1834 року поміщик Рихальський Михайло Олександрович купив село за 1320 рублів сріблом у великого землевласника Врочинського Фоми Антоновича.

У 1904 році в селі онук Рихальського М. О. Полікарп Семенович Рихальський відкрив лісопильний завод, на якому вже у 1910 році працювало 16 робітників. Дошки та бруси відправляли на експорт до Європи.

У 1910 році розпочато будівництво залізниці Коростень — Шепетівка. Будучи за освітою інженером шляхів сполучення, Полікарп Семенович звернувся до уряду з пропозицією провести залізничну колію через його власні землі.

У травні 1915 року введена в експлуатацію ділянка автошляху Коростень — Звягель.

Після жовтневого перевороту 1917 року у Петрограді поміщик Рихальський П. С. разом з родиною емігрував до Югославії.

У 1930 році на базі маслоробні поміщиків Рихальських було відбудовано і запущено в експлуатацію маслозавод.

Під час сталінських репресій у 1930-х років органами НКВС було безпідставно заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 19 мешканців села, з яких 9 чол. розстріляно. Нині всі реабілітовані і їхні імена відомі[3].

Під час Другої світової війни на фронтах загинуло 107 мешканців села.

У 1954 році збудовано приміщення типової середньої школи. У школі навчалось 560 учнів.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 98,91 %
російська 1,09 %

Відомі особи

Примітки

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006. Житомир: Волинь. 2007. с. 620. ISBN 966-690-090-4. 
  2. Список населенных мест Волынской губернии (рос) . Житомир. 1906. с. 219. 
  3. Науково-документальна серія книг Реабілітовані історією Житомирська область. Житомир: Полісся. 2006—2013. 
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

  • Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. — ISBN 966—690–090—4
  • Список населених місць Волинської губернії — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906—219 с.
  • Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. — Житомир: Полісся — ISBN 966—655–220-5
  • ДАЖО: фонд 17 опис 2 справа 128
  • Кінзерська Н. Б. Село моє незабутнє — Рихальськ. — Львів; НВП «Ексітеп», 2002. — 106 с.

Посилання