PROFILPELAJAR.COM

	Підзамче; Тернопіль
	Підзамче; Вигляд на Підзамче першої половини XX століття
Загальна інформація
	49°33′09″ пн. ш. 25°35′14″ сх. д. / 49.55250° пн. ш. 25.58722° сх. д.
Країна	Україна
Адмінодиниця	Тернопіль
Карта
	Підзамче Підзамче (Тернопіль)

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Підзамче.

«Підзамче» — історична місцевість у середмісті Тернополя. Назва від Старого замку.

Історія

Під замком був стародавній квартал ремісників, де мешкали майстри, котрі обслуговували замок — колодії, римарі, ковалі, зброярі, чинбарі та інші рукомесники.^[1]

З інвентаря міста за 1672 рік, який опрацював історик Людвік Фінкель, дізнаємося про шевський і кравецький цехи, які утримували башти відповідної назви, а ось кушнірський цех підупав. У цьому документі згадані 15 шевців, 12 ткачів, 10 кравців, 6 ковалів і тільки по одному представнику іншших ремесел — кушнір, шапкар, тесляр, бондар, столяр, гончар, калачник, римар, а також «замковий шкляр». Також було по два пекарі, олійники, золотники — Мартин і Войцех. Називаються також цимбаліст Григорій і скрипаль Михайло. В описі є також згадки про дві кузні над ставом. Є відомості й про рибалок.^[1]

У пізніші часи Підзамче було ремісничо-робітничим кварталом, а наприкінці 1930-х — це район тернопільського люмпену.^[1]

Із розбудовою міста та спорудженням готелю для інтуристів «Тернопіль», скромні хатки Підзамча зруйнували.^[1] На їхньому місці створені тераси парку імені Тараса Шевченка, які містяни називають «Єлісями»^[2].

До Підзамча прилягали вулиці Вінцетія Поля (нині — Над Ставом) і Берка Іоселовича (у повоєнні роки носила ім'я Марата, тепер зникла внаслідок нової забудови).^[1]

Сучасність

Нині — частина парку імені Тараса Шевченка.

На одному з міжнародних мистецьких заходів, що проходив у Тернополі, були виготовлені скульптурні композиції, які встановили на «Підзамчі». Крім них тут є скульптурні композиції з металу — «Дерево щастя» та «Серце».

Біля Старого замку є каскадний фонтан «Сльози Гронського».

Ближче до вулиці Над Ставом встановлений пам'ятний хрест до річниці Хрещенні Русі, біля якого відбуваються літургії та освячення води.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Тернопільські стави. Серет. Загребелля / Бойцун Л. Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. — Тернопіль : Джура, 2003. — С. 37-38.
↑ Від паризьких Єлісейських полів.