У 1920—1930-х роках на ґрунті, розпарцельованому з маєтку Біла (землевласник Яків Вільнер), почало виростати поселення, назване Новим Світом. На плані-схемі міста Тернополя 1931 року, опрацьованому Юзефом Галічером, уже вперше згадується назва дільниці «Новий Світ».
З 11 квітня 1937 р. Новий Світ став складовою частиною Тернополя (за розпорядженням міністра внутрішніх справ) шляхом вилучення із ґміни Великого Глибочка, до складу якої входило поселення, і включення до громади міста Тернополя[1]. Так народився новий квартал, який межував із Заруддям та Білою.
Після відновлення на Тернопільщині радянської влади розпочалася післявоєнна відбудова міста. Вона дала початок стрімкій забудові району Новий Світ у середині 1950-х років. Хоча руйнувань Новий Світ у Другу світову війну не зазнав, усе ж таки наділи на забудову власних будинків влада роздавала. Стрімка забудова була пов'язана також зі стрімким припливом нових робітників, найперше із сільської місцевості, потребою нових робочих місць на підприємствах, зокрема бавовняному комбінаті, «Ватрі», комбайновому заводі («Тернопільсільмаш») та інших, робітників, залізничників. Відрізняється достатньо хаотичною забудовою: власні будинки межують із п'яти- та дев'ятиповерхівками, промисловими підприємствами, тощо.
У радянські роки виникають багатоповерхові будинки, кінотеатр «Мир», готель «Чайка», відкриті музична школа, дитячі садочки.
