PROFILPELAJAR.COM

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Пішаки c4 і d4 — підвішені

Підвішені пішаки — шаховий термін, що означає пару розташованих на суміжних вертикалях пішаків, не захищених іншими пішаками. Зазвичай мається на увазі, що мова йде про ферзевого і слонового пішака, оскільки саме така конфігурація на практиці виникає найчастіше.
Виникає з багатьох дебютних варіантах після розрядки пішакової напруги в центрі (подвійного розміну), як в наступних системах:

Система Тартаковера — Макагонова — Бондаревського в ферзевому гамбіті -

1. d4 d5 2. c4 e6 3. Kc3 Kf6 4. Kf3 Ce7 5. Cg5 h6 6. Ch4 0-0 7.e3 b6 8. Лc1 Cb7 9. Ce2 Kbd7 10. cd ed 11. 0-0 c5 12. dc bc;

Новоіндійський захист — 1. d4 Kf6 2. c4 e6 3. Кf3 b6 4. e3 Cb7 5. Cd3 Ce7 6. Kc3 d5 7. 0-0 0-0 8. Фe2 с5 9. dc bc 10. cd ed;
Англійський початок — 1. c4 e6 2. Kf3 d5 3.b3 Kf6 4. Cb2 Ce7 5.e3 c5 6. cd ed 7. Ce2 0-0 8. 0-0 Kc6 9. d4 b6 10. Kc3 Cb7 11. Лс1 Ке4 12. dc K: c3 13. C: c3 bc; (Ботвинник — Ейве, АВРО-турнір, Голландія, 1938)
Захист Німцовича — 1. d4 Kf6 2. c4 e6 3. Kc3 Cb4 4. Фс2 d5 5. cd Ф: d5 6. e3 c5 7. a3 C: c3+ 8. bc Кс6 9. Кf3 0-0 10. с4 Фd6 11. Сb2 cd 12 ed b6; (Алехін — Ейве, матч-реванш на першість світу, 10-я партія, Голландія, 1937)

та ін.

Значення у грі

За словами Арона Німцовича, підвішені пішаки успадкували характерну рису ізольованого пішака — поєднання статичної слабкості і динамічної сили. Дійсно, самі по собі підвішені пішаки є слабкістю в тому сенсі, що вимагають постійного фігурного захисту. Просування одного з пішаків призводить до створення слабкостей — непросунутий пішак стає відсталим, а поле перед ним послаблюється. Однак сила подібної пішакової конфігурації в тому, що два підвішені пішаки, розташовані на одній горизонталі, контролюють центр, а відсутність пішаків з боків дає простір для фігурних маневрів.

Плани гри

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Романишин — Тройс,
Міжзональний т-р, Рига, 1979 р.
19 хід білих.

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Романишин — Тройс,
Міжзональний т-р, Рига, 1979 р.
30 хід білих.

Боротьба проти підвішених пішаків

Боротьба проти подібної пішакової структури зводиться до вимушеного невигідного для суперника просування одного з пішаків. Потім здійснюється або блокада полів перед цими пішаками, або фігурний тиск на утвореного відсталого пішака, або, що найбільш ефективно, поєднання цих методів позиційної боротьби. Слід зауважити, що при просуванні одного з пішаків вперед вони розташовуються на полях одного кольору, що означає, що слон того ж кольору у сторони, яка має підвішених пішаків, стає недієвим. Це важливий позиційний фактор, який має велике значення. Так, наприклад, кінь, встановлений перед одним з пішаків, при інших рівних умовах буде значно сильнішим за такого слона, що забезпечить стороні позиційну перевагу як в мітельшпілі, так і в ендшпілі.

Зустрічається і підрив підвішених пішаків пішаками з сусідніх вертикалей: так, при пішаках d4 і c4 у білих білим необхідно стежити за підривами b6-b5 (фланговий підрив) і e6-e5 (центральний підрив). Також часто вигідний перехід в ендшпіль, де захищати підвішених пішаків супротивнику може стати важче.

Практика показує, що при фронтальній атаці (з блокадою або без) більш вразливим є слоновий пішак, оскільки у фігур залишається менше простору для маневру, ніж у випадку з ферзевим. Напрямок атаки може змінюватися від одного пішака до іншого. У партії Романишин - Тройсі було
19. Лd2 з ідеєю фігурного тиску на пішака d5. 19...a6 20. Kc3 Лab8 21. Лfd1.
Фронтальний фігурний тиск досяг мети: чорні змушені просунути пішака на d4. Білі блокують підвішених пішаків і змінюють мету атаки: починають атакувати відсталого пішака c5. 21...d4 22. Ka4 C:g2 23. Kp:g2 Лb5 24. Лc1 Кd7 25. Кd3. І блокада, і атака. 25...a5 26. Лdc2 Крf8 27. b3 Лс8 28. Лс4 Кре7 (див. діаграму) 29. e3 de 30. fe Лс7? 31. Кс3 Лbb7 32. Кd5+, виграючи якість. Білі реалізували матеріальну перевагу.

Гра з підвішеними пішаками

Сторона, що має підвішених пішаків, перш за все повинна забезпечити їх захист і в загальному випадку прагнути до живої динамічної гри: атаки в центрі або на позицію короля. Відкриті або напіввідкриті вертикалі збоку від пішаків забезпечують свободу маневру для далекобійних фігур. При конкретній грі - пов'язаної не з загальними міркуваннями, а з реальною ситуацією на дошці - можливо просування їх вперед з закріпленням нової пішакової структури або розкриттям гри. Це повинно відбуватися при фігурній підтримці і в тому випадку, якщо протиборча сторона не встигає виставити блокаду або організувати атаку на утворені слабкості.

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Глігорич — Портіш,
Олімпіада, Лугано, 1968 р.
19 хід білих.

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Глігорич — Портіш,
Олімпіада, Лугано, 1968 р.
24 хід білих.

У плані просування величезну роль грає прорив d4-d5 (для чорних - d5-d4), що часто кардинально міняє пішакову структуру в центрі.

Якщо на дошці виникає побудова Пільсбері, що характеризується білим пішаком на f4 (чорної - на f5) при підвішених пішаках на вертикалях «c» і «d», то атака f4-f5 (f5-f4) може виявитися досить дієвою.

У партії Глігорич - Портіш у білих підвішені пішаки і позиційна перевага. Чорні не можуть чинити тиск на пішаковий центр. Глігорич, користуючись цими обставинами, починає атаку на короля, для чого переводить ферзя на королівський фланг і проводить марш крайнім пішаком з метою послабити позицію чорного короля: 19. Фе5 К6d7 20. Фg3 Ла8 21. h4 Крh8 22. Сс1! З тим, щоб перевести слона на b2. 22...а6 23. h5 h6 (див. діаграму)
24. d5! Тематичний удар з метою розкриття гри. 24...Фа4 (24...ed 25. Kd4 з наступним Kf5) 25. Кd4 Kc5 26. de Kc:e6 27. Cc2 Ф:а2 28. Л:е6 Л:е6 29. К:е6 К:е6 30. Фd3 Кf8 31. Са3 f5 32. Фс3. Чорні здалися.

Джерела

Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 166. — 621 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.
Г. Богданович. Система Цукерторта.
Михальчишин А., Стецко О. Стратегия висячих пешек. — Москва: РИПОЛ классик, 2009. — 208 с. — ISBN 978-5-386-01385-1.
И. Бондаревский. Шахматный бюллетень / Ю. Авербах. — 1975. — Т. 7—8. Архивная копия от 22 февраля 2014 на Wayback Machine
М. Тайманов. Висячий пешечный центр // Шахматная академия. / Ю. Авербах. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. — С. 67—69.