Територія 72 981 кв. км, населення 11 649 655 (2000, перепис).
Медан — адміністративний центр і найбільше місто провінції.
Історія
Територія провінції в VII ст. стала складовою частиною імперії Шривіджая. Пізніше перейшла під владу індуїстської імперії Маджапагіт з острова Яви, що існувала до початку XVI ст. Після утвердження на півночі Суматри ісламу й утворення Ачеського султанату в другій половині XVI ст., Північна Суматра стала частиною цієї держави та ареною битв ачинців із султанатами південної Суматри. Британці та голландці змагалися за контроль цією територією впродовж XVII — XVIII ст. Британія поступилася своїми інтересами на Суматрі в 1871 р., і до 1903 р. голландці встановили повний контроль над північною частиною острова. Після японської окупації в роки Другої світової війни (1939—1945) регіон увійшов до складу Республіки Індонезія в 1950 р. як провінція Північна Суматра. Політичні заворушення в Ачесі та вимоги надати цій області автономію призвели до утворення в 1956 р. на півночі окремої провінції з напіватономним статусом.
Географія
Плато Батак, що знаходиться в центрі провінції, займає близько двох третин її території. Тут є як активні, так і неактивні вулкани, включаючи Синабунг (2 417 м), Сибаяк (2 094 м), Сорікмарапі (2 145 м). Біля центру плато на висоті 910 м на рівнем моря лежить озеро Тоба, залишок давнього виверження. В центрі озера знаходиться острів Самосир (довжина 44 км, ширина 19 км), з'єднаний із західним берегом вузьким штучним перешийком. На південному заході плато межує з прибережними низинами, болотистими на півночі та на півдні. Рівнини простягаються на північних схід від плато Батак, а південний схід провінції займає широка смуга боліт. Більшість населених пунктів біля узбережжя розташована в гирлах річок. Найбільші річки провінції Асаган та Барумун впадають в Малаккську протоку, перша з них витікає з озера Тоба.
Плато Батак вкрите тропічними лісами з тику, різних видів залізного дерева, баньяну та інших видів субтропічних рослин, включаючи дуб, клен, горіхове дерево і лавр. Бамбук також дуже поширений на плато. Береговий регіон вкритий болотними лісами, включаючи широку смугу мангрового лісу.
До складу провінції входять острови Ніас, Мусала та Бату, розташовані на захід від головного острова.
Адміністративний поділ
Мапа провінції Північна Суматра
До складу провінції входять 25 округів та 8 муніципалітетів (міст):
Сільське господарство — основа економіки провінції. Тут вирощують рис, маніок, тютюн, каучук, олійну пальму, агаву, чай, каву, перець, фрукти та овочі. Промисловість обробляє харчові продукти й тютюн та виготовляє алюміній, напої, текстиль, різьблені товари з дерева, шкіряні та гумові вироби, машинне і транспортне устаткування. Головні шосе та залізничні колії пролягають паралельно північно-східному узбережжю. В Медані є міжнародний аеропорт.
Населення
Етнічний склад населення Північної Суматри, за даними переписів населення 2000[5] і 2010[1] років, був таким:
Доля християн в населенні округів Північної Суматри
Батаки — найбільший народ провінції, вони живуть у її центральних районах. Складаються з шести субетнічних груп: каро в окрузі Каро, пакпаки в округах Дайрі та Пакпак-Бхарат, сималунгуни в окрузі Сималунгун, тоба в округах Самосир, Тоба-Самосир, Гумбанг-Гасундутан, Північне Тапанулі, ангкола в окрузі Південне Тапанулі, мандайлінги в округах Мандайлінг-Натал, Паданг-Лавас і Північний Паданг-Лавас.
Ніасці населяють острови Ніас і Бату, мінангкабау — західне узбережжя провінції. Північносуматранські малайці (делі-малайці, асагани, ланкати) є корінним населенням східного узбережжя (округи Ланкат, Делі-Серданг, Серданг-Бедагай, Батубара, Асаган, Північний Лабуганбату, Лабуганбату, Південний Лабуганбату), що включає також столицю провінції Медан. Проте зараз у цьому регіоні чисельно переважать яванці та інші трансмігранти; живуть тут також китайці та індійці.
За даними перепису населення 2010 року, в провінції Північна Суматра проживало 8 579 830 мусульман (66 % населення), 4 025 867 християн (31 % населення), 303 548 буддистів, 14 644 індуїста[2]. Християнство поширене головним чином серед батаків та ніасців.
Медан — найбільше місто провінції. Іншими важливими міськими центрами є Бінджай, Пематангсіантар, Танджунгбалай і Тебінгтінгі.
.jpg)
