PROFILPELAJAR.COM

Південно-Африканська комуністична партія
Південно-Африканська комуністична партія;
Країна	ПАР
Голова партії	Гведе Манташе
Ген. секретар	Блейд Нзіманде
Дата заснування	12 лютого 1921
Штаб-квартира	3-й поверх будинку Косату 110 Jorissen Street, Cnr Simmonds Braamfontein Йоханнесбург, 2000
Ідеологія	ультраліві, комунізм, марксизм-ленінізм, антилібералізм, антикапіталізм, антиімперіалізм, лівий націоналізм, антиамериканізм , антиєвропеїзм, лівий тероризм, антирасизм, африканський соціалізм, демократичний соціалізм, антиапартеїд
Союзники та блоки	Африканський національний конгрес, Конгрес південноафриканських профспілок
Членство в міжнародних організаціях	Міжнародна зустріч комуністичних та робітничих партій
Кількість членів	300 000 (2020)
Офіційний сайт	sacp.org.za

Південно-Африканська комуністична партія (англ. South African Communist Party ) — політична партія ПАР. Заснована в 1921 році, будучи однією з найстаріших у світі партій з лівою ідеологією^[1]. Входить до альянсу з Африканським національним конгресом (АНК) та Конгресом південноафриканських профспілок.

Історія

Заснована 30 липня 1921 як «Комуністична партія Південної Африки» (КПЮА) в результаті злиття ряду марксистських груп і організацій. Під час Другої світової війни вплив партії значно зріс, її члени неодноразово обиралися до представницьких органів найбільших міст країни.

У 1950 році, незабаром після офіційного проголошення політики апартеїду в ЮАС, було ухвалено закон про боротьбу з комунізмом. Цей закон заборонив КПЮА і дозволяв заборонити будь-яку партію, яку уряд оголосив би комуністичною. Членство у КПЮА каралося тюремним строком до десяти років. Автором закону був міністр юстиції Р. Ф. Сварт. Партію було розпущено, відновлено 1953 року під новою назвою — Південно-Африканська комуністична партія (ЮАКП).

У роки боротьби з апартеїдом комуніст Ронні Касрілс і генсек ЮАКП Джо Слово очолювали збройне крило АНК (Умконтове сисве), а дружина Слово Рут Фёрст була провідним теоретиком революційної боротьби АНК. Усі вони були вихідцями з єврейських сімей, які втекли з Прибалтики від погромів.

До 1990 року ЮАКП діяла нелегально, за умов глибокого підпілля. У лютому 1990 року Фредерік де Клерк, який незадовго до того став президентом ПАР, оголосив про зняття заборони на діяльність АНК, Панафриканського конгресу і ЮАКП. 2 травня 1990 року відбулася зустріч лідерів АНК та ЮАКП з урядом ПАР, на якій було досягнуто угоди про проведення амністії та подальшої реабілітації політв'язнів. Популярного комуністичного лідера Кріс Хані, який очолив партію в 1991 році, було вбито в 1993 році ультраправим польським емігрантом.

ЮАКП продовжує входити в правлячий Південною Африкою тристоронній союз, причому її члени беруть участь у виборах за списками АНК на основі принципів ентризму. Нинішній генеральний секретар партії (він же і міністр транспорту) Блейд Нзіманде вже входив до складу уряду ПАР, очолюючи міністерство вищої освіти^[2]. У деяких муніципалітетах виступає окремо.