Запобі́жна медици́на, профілакти́чна медици́на, превентивна медицина (від дав.-гр.πρόφύλακτικός — «запобіжний»; англ.prophylaxis, preventive medicine) — система науково обґрунтованих заходів в медицині та охороні здоров'я, спрямованих на попередження та зниження ризику розвитку відхилень у стані здоров'ялюдини, запобіганні виникнення або сповільненні прогресування хвороб та зменшенні важких наслідків.
У широкому значенні профілактику розглядають як створення найсприятливіших для здоров'я населення соціальних і природних умов.[1]
Профілактична медицина є частиною сімейної медицини[2]. Профілактична медицина вивчає проблеми формування, збереження та зміцнення здоров'я здорової людини.[2]
Основою превентивної медицини є індивідуальний холістичний підхід до лікування.
Профілактична медицина охоплює різні методи, включаючи регулярні обстеження, такі як мамографія та колоноскопія для раннього виявлення проблем зі здоров’ям, а також втручання у спосіб життя, що сприяють здоровим звичкам, таким як регулярні фізичні вправи, збалансоване харчування[3] та відмова від шкідливих звичок.[4] Такі інструменти, як алгоритми оцінки ризику, допомагають ідентифікувати осіб із підвищеним ризиком певних станів, дозволяючи розробляти індивідуальні профілактичні стратегії для пом’якшення цих ризиків і зміцнення здоров’я в довгостроковій перспективі.[5][6][7]
Телемедичні консультації, медичні чат-боти, медичні додатки на смартфонах допомагають відповісти на турбуючі питання пацієнтів. Датчики, які вмонтовані в фітнес-браслети, годинники, або одяг, дозволяють проводити моніторинг важливих показників організму людини.[8]
На сучасному етапі важливе значення в профілактичній медицині мають індивідуальні та громадські санітарно-гігієнічні заходи.[2]
Первинна профілактика (радикальна) — спрямована на усунення причини хвороби шляхом поліпшення умов праці та побуту (оздоровлення навколишнього середовища, організація здорового способу життя, гігієнічне нормування впливу факторів); передбачає або повне усунення несприятливого фактора, або його зниження до безпечного рівня (наприклад, відмова від паління знижує імовірність розвитку раку легень);[2]
Вторинна профілактика — проводиться серед зовні здорових громадян для виявлення в них преморбідних станів — передхвороби (наприклад: обстеження молочних залоз, мазок на атипічні клітини тощо) і спрямована на підвищення резистентності організму (лікувально-профілактичне харчування, засоби індивідуального захисту та ін.);[2][12]
Третинна профілактика (реабілітація) — спрямована на попередження ускладнень, рецидивів уже розвинутих захворювань, переходу захворювання в хронічну форму (наприклад: зниження рівня холестерину, призначення бета-блокаторів у пацієнтів з інфарктом міокарду);
Четвертинна профілактика — спрямована на зменшення або припинення втручання у здоров'я пацієнта, запровадження етично коректного лікування.[12]
Профілактика деяких хвороб відома ще зі стародавніх часів. Елементи профілактики, засновані на попередньому досвіді, існували в Стародавніх Індії, Римі, Греції та інших великих цивілізаціях.
Приклади втілення профілактики у здоров'я населення
Первинна профілактика включає такі заходи:
виробництво й закупівля вакцин для дітей і дорослих, створення необхідних запасів вакцин;
вакцинація дітей, дорослих і людей похилого віку, постконтактна профілактика осіб, які підлягають ризику зараження інфекційною хворобою;
надання інформації про поведінкові або медичні ризики для здоров’я, консультативна допомога та заходи щодо зниження ризиків на індивідуальному рівні й у масштабі спільноти;
підтримання систем і процедур для включення первинної медико-санітарної та спеціалізованої допомоги до програм з профілактики хвороб;
виготовлення та закупівля харчових добавок.
Вторинна профілактика передбачає:
реалізацію програм скринінгу на основі фактичних даних для ранньої діагностики захворювань, програм охорони здоров’я матерів і дітей (скринінг і профілактика вроджених вад);
виробництво і закупівлю засобів хіміопрофілактики;
виробництво і закупівлю скринінгових тестів для ранньої діагностики захворювань;
нарощування потенціалу для задоволення поточних і перспективних потреб.
Третинна профілактика передбачає:
реабілітацію пацієнтів із захворюваннями для мінімізації залишкових інвалідизуючих наслідків та ускладнень, а також задля максимального продовження повноцінного життя;
покращення якості життя пацієнта, навіть за неможливості повного одужання.
Третинна профілактика хвороб розглядається також як діяльність, спрямована на індивідів і групи населення, які демонструють різні види ризикованої поведінки.
↑Михайловська, Н. С. (2018). Медицина профілактична — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. «Енциклопедія Сучасної України» (засновники Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка). Процитовано 2 серпня 2022.
↑ абВ.І.Кривенко, О.П.Федорова, С.П.Пахомова та ін. (2017). ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ В ПРАКТИЦІ ЛІКАРІВ “ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ – СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ” (ukr) . Запоріжжя: Тандем. с. 260 с. ISBN978-966-488-161-3. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)
Джерела
ДАЦЕНКО І. І., ГАБОВИЧ Р. Д. Профілактична медицина: Підручник. — 2-ге вид. переробл. і доповн. — К.: Здоров'я, 2004. — 792 с. ISBN 5-311-01357-5
Профілактична медицина як основа діяльності сімейного лікаря: навчально-методичний посібник до практичних занять та самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика — сімейна медицина» / Н. С. Михайловська, Т. В. Олійник. — Запоріжжя: ЗДМУ, 2017. — 177 с. Ел.джерело [Архівовано 31 березня 2020 у Wayback Machine.]
Основи екології та профілактична медицина: Підручник для мед. ВНЗ І—ІІІ р.а. Затверджено МОЗ / Д. О. Ластков, І. В. Сергета, О. В. Швидкий, А. Ю. Сергієнко та ін. — К., 2017. — 472 с., тв. пал., (ст. 10 пр.). ISBN 978-617-505-418-5
Основи медичної валеології. Якобчук А. В., Курик О. Г./ Вид. 2-ге., навчальний посібник. — К.:Ліра-К, 2017. — 244 с. ISBN 978-966-2609-51-6
Амосов М. М. Фізична активність та серце / Н. Амосов, Я. Бендет. – Київ : Здоровʼя, 1989. – 216 с.
Амосов М. М. Роздуми про здоров'я / Н. М. Амосов. – 3-е изд., доп. и перераб. – М. : рос. Физкультура и спорт, 1987. – 63 с. : ил.
Амосов М. М. Моя система здоров'я / Н. Амосов // рос. Наука и жизнь. – 1998. – № 5. – С. 28-35 ; № 6. – С. 32-41 ; № 7. – С. 48-52.
