PROFILPELAJAR.COM

Правда — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Правда — це об'єктивна реальність, що не залежить від спостерігача чи суб'єктивного сприйняття. Синонімом слова правда є слово істина, яке внаслідок браку фахової освіти чи з метою свідомих маніпуляцій часом протиставляють слову правда. В той же час етимологічне дослідження слова істина означає його просте значення — те, що є, або те, що існує^[1]^[2].

В релігії

Правди віри — розділ катехізису християнського віровчення.

У сучасній українській мові

У Вікісловнику є сторінки правило, правління, праведний, православ'я, правопис.

В сучасній українській мові має два значення:

істина^[3]^[4]^[5]^[6];
справедливість^[3]^[5]^[6].

Семантична різниця між «правдою» і «істиною» збереглася в східнослов'янських мовах, натомість в польській та чеській мовах збереглося лише правда (пол. prawda, чеськ. pravda), а «істина» (старопольське — iscina) було втрачене.^{[джерело?]}

Етимологія

Російське, болгарське, македонське слово правда, білоруське праўда, давньоруське правьда, польське і верхньолужицьке prawda, чеське і словацьке pravda, нижньолужицьке psawda, східнохорватське правда, словенське pravda, старослов'янське правьда — праслов'янське праvьdа, похідне від праvъ «правий, справедливий»^[7].

У давній мові

У давній мові мало ще й додаткове значення — праведність, чесність, присягу, умови договору, судове рішення^[3]^[6]. Слово «правда» у давній Русі також мало значення: «закон, статут»^[8]. Тому збірник своїх древніх законів люди називали «Руська Правда»^[8].

Друковані видання

Правда — український літературно-науковий журнал. Виходив у Львові з 1867 до 1898 роки.
«Правда» — суспільно-політична газета, орган КПРС.
«Комсомольська правда» — щоденна російська газета.
«Піонерська правда» — радянська та російська газета для дітей.
«Правда» — щомісячний журнал мистецтва, літератури та громадського життя, що виходив у Москві у 1904—1906 роках.

Назви

«Правда» — назва низки джерел середньовічного права.
«Правда» — газетно-журнальне партійне видавництво в СРСР.
«Правда» — роман Террі Пратчетта.
П-1 «Правда» — радянський ескадрений підводний човен, збудований у 1930-х роках, головний корабель IV серії.
Правда — польський дворянський герб.
«Правда» — п'єса Олександра Корнійчука.
«Правда» — декілька однойменних фільмів.
«Правда» — п'ятий епізод американського міні-серіалу «Сокіл і Зимовий солдат».

Фільми

Правда — фільм Київської кіностудії імені Олександра Довженка.

Географічні об'єкти

Цю назву мають декілька географічних об'єктів, сторінка містить посилання на статті про кожен з них.
Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Азербайджан

Правда — до 1998 року назва села Kilinçbeyli у Шамкірському районі.

Білорусь

Правда — селище в Кормянському районі Гомельської області.
Правда — село в Червенському районі Мінської області.

Болгарія

Правда — село у Великотирновській області.
Правда — село в Силістренській області.

Казахстан

Правда — до 2010 року назва села Урисай у Чингирлауському районі Західно-Казахстанської області.
Правда — до 2000 року назва села Азаттик у Мактааральському районі Південно-Казахстанської області.

Киргизстан

Правда — село в Кара-Суйському районі Ошської області.

Польща

Правда — село в гміні Жгув Східно-Лодзинського повіту Лодзинського воєводства.

Україна

Правда — колишня назва села Дер-Емес (Автономна Республіка Крим, Курманський район)
Правда — колишня назва села Хоробрів (Львівська область, Шептицький район)
Правда — колишня назва селища Слобідське (Харківська область, Лозівський район)
Правда — колишня назва залізничної станції Провідна

Росія

Правда — селище, Алтайський край, Волчихинський район
Правда — селище, Алтайський край, Первомайський район
Правда — присілок, Оренбурзька область, Сарактаський район

Див.також

Примітки

↑ Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Ред-кол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Нак.думка, 1983. — (Словники України) ISBN 966-00-0785-Х
↑ Fasmer M. Russisches etymologisches Worterbuch. Heidelberg, 1950—1958; переклад російською: Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — 1-е изд. — Т. 1-4. — М., 1964—1973
↑ ^а ^б ^в Огієнко І. І. Етимологічно-семантичний словник української мови. [У 4 т.] (1979—1995) / Том IV. (П-Я). Редакція й доповнення Др. Магдалина Ласло-Куцюк. Ред. кол: Др. С. Радчук і ін. — Вінніпег: «Волинь», 1994. — 536 с. (с. 108)
↑ П. Білецький-Носенко. Словник української мови / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наук. думка, 1966. С. 423 (с. 296)
↑ ^а ^б Словник української мови. В 11 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Т. З.:(Поїхати-Приробляти) Редкол. Білодід І. К., Бурячок А. А. та ін. — К.: Наук. думка, 1976. С. 724 (с. 497-499)
↑ ^а ^б ^в Словник староукраїнської мови XIV—XV ст. [У 2 т.]/ УН УРСР Інститут суспільних наук (1977—1978) / Том II. Ред. Г. Д. Гринчишин. — К.: Наук. думка, 1978. С. 592 (с. 219)
↑ Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985 (с. 550)
↑ ^а ^б Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл. редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл. редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С. 621 (с. 220)

Література

А. Березовенко. Концепт «Правда» // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.364 ISBN 978-966-611-818-2
С. Кримський. Правда // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 506. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.