Мовознавство
Лінгвістична карта світу
Загальне мовознавство
Теоретична лінгвістика Фонологія Граматика Морфологія Синтаксис Лексикологія Семантика Лексична Статистична Структурна Прототипна Прагматика Когнітивна лінгвістика Генеративна лінгвістика
Дескриптивна лінгвістика Антропологічна лінгвістика Порівняльна лінгвістика Історична лінгвістика Етимологія Фонетика Соціолінгвістика
Прикладна лінгвістика Математична (комп'ютерна) лінгвістика Засвоєння мови Психолінгвістика Стилістика Приписова лінгвістика Корпусна лінгвістика Перекладознавство Соціолінгвістика Гендерна лінгвістика
Пов'язані статті Історія Лінгвісти Список українських мовознавців Нерозв'язані проблеми Мовна шизофренія
Портал
п о р

Етимоло́гія (від грец. ἔτυμον «правда», «істина»^[1] і грец. -λόγος — «слово, наука»)^[2] — розділ лінгвістики, розділ порівняльно-історичного мовознавства, який вивчає походження слів мови; сукупність методик дослідження, спрямованих на з'ясування походження слова, а також сам результат цього з'ясування.

Тобто у сучасній мовознавчій практиці цей термін має принаймні три значення:^[3] розділ мовознавства, що вивчає походження слів; походження (щодо словесного знаку) та встановлення;^[4] науково-дослідну процедуру, спрямовану на розкриття походження слова, а також сам результат цієї процедури^[5][4].

Завдяки давнім текстам, порівнянню слів зі словами з інших мов етимологія відновлює історію слів: як вони виникли у мові, первинне (істинне) значення, їхнє джерело та зміну їхнього значення.

Термін виник у давньогрецькій філософії (від грец. etymon — істина^[6] та logos — слово, вчення), а у науковий обіг його запровадили стоїки — представники філософської грецької школи (IV ст. до н. е. — II ст. н. е.)^[7].

Історія значень слів тісно пов'язана з історією народу, тому етимологічні дослідження набувають першорядного значення при вирішенні важливих історичних, етнографічних, етногенетичних тощо питань. Внаслідок етимологічних досліджень про значення слів на давніх етапах мовного розвитку одержують висновки про конкретні уявлення про життя і мислення носіїв мови в доісторичні часи, від яких не збереглося писемних пам'яток^[8].

Історія певних слів та дані споріднених мов наводяться у спеціальних етимологічних словниках. Звертання до етимологічних словників розширює й поглиблює знання в галузі лінгвістики, у сфері історії, географії, літератури, культури. Лексикологія, наприклад, вивчає семантику слів, визначає первинність значень і встановлює послідовність їх розвитку. Розібратися в складних семантичних зміщеннях, які відбуваються в словах за історичного розвитку, без етимологічної інформації часто просто неможливо.

Розглядаючи явища народної етимології, дуже важливо визначити, яким чином відбувається осмислення слова.

Етимологічні розвідки є ефективним засобом заохочення дитини до пізнання навколишнього світу на ранній стадії розвитку^[6]. Визначення походження та дослідження історії звичних слів та архаїзмів, діалектизмів, топонімів, антропонімів, етнонімів, спеціальних термінів стимулює інтерес підростаючого покоління до культурних традицій народу^[6]. Етимології належить також важлива роль у вивченні та викладанні рідної та іноземних мов^[6]. Дослідження будь-якої мови обов'язково потребує звернення до етимологічних даних. Мовознавчі розділи — фонетика, лексикологія, морфологія, фразеологія так чи інакше застосовують результати етимології^[3].

В етимології застосовують ряд методів для вивчення походження слів, деякі з яких є:

• порівняльно-історичний метод, основою якого є реконструкція (відтворення) звукових форм і значень, спільних для зіставних слів і морфем як декількох мов (зовнішня), так і однієї мови (внутрішня реконструкція)^[9].
• дослідження семантичних змін.

Значного поширення набула псевдоетимологія, у якій навмисно чи ненавмисно припускають зв'язок між неспорідненими словами, спираючись на зовнішню звукову подібність слів з різним семантичним значенням, на хибне морфологічне членування слова, на його семантичне переосмислення^[10].

• Мовна картина світу
• Етимологічний словник
• Етимологічний словник української мови
• Деетимологізація
• Внутрішня форма слова

• Дослідження з етимології та історичної лексикології української мови / В. Г. Скляренко. — Київ: Наукова думка, 2018. — 685 с. — ISBN 966-00-1595-1.
• Етимологічний словник української мови: у 7-ми томах / Академія наук Української РСР, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні ; редакційна колегія: О. С. Мельничук … [та ін.]. — Київ: Наукова думка, 1982—2012. (завантажити окремі томи [Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.])
• Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. — Київ: Наукова думка, 1985. — 256 c.
• Етимологічний словник топонімів України : 3700 географічних назв / В. В. Лучик. — Київ: Академія, 2014. — 542 с.
• Етимологічно-семантичний словник української мови: В 4т. / І. (Митрополит Іларіон) Огієнко. — Вінніпег: Волинь, 1979—1994. (переглянути документи)
• Прізвища закарпатських українців: історико-етимологічний словник / П. Чучка. — Львів: Світ, 2005. — 702 с. — ISBN 9666032791
• Слов'янські особові імена українців: історико-етимологічний словник: понад 2000 імен / Павло Чучка ; ДВНЗ «Ужгородський національний університет». — Ужгород: Ліра, 2011. — 428 с. — ISBN 9786175960417
• An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language: 2 Vols. / By Jaroslav B. Rudnyc'kyj. — Winnipeg-Ottawa, 1962-82. (завантажити файли [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.])

• Етимологія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 353-354.
• Етимологія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 190. — ISBN 978-966-439-921-7.