У дорослому футболі дебютував 1977 року у клубі «Гронінген», який виступав другій лізі Нідерландів. За один сезон провів 32 матчі, забив 23 голи. Потім були спроби закріпитися у «Феєнорді», «Брюгге» і повернення до «Гронінгена». У першому ж сезоні команда перемогла в Еерсте-Дивізі і ввійшла до ліги найсильніших.
В 1982 році знову повернувся до роттердамського клуба. У першому ж сезоні став найрезультативнішим гравцем чемпіонату (30 голів)[1]. Вніс вагомий внесок у здобуття чемпіонського титулу 1984, після десятирічної перерви. Того року «Феєнорд» зробив дубль, переміг і в кубку Нідерландів. У складі «Гронінгена» став найкращим бомбардиром кубка УЄФА 1986/87[2].
Своєю грою привернув увагу тренерів лісабонського «Спортінга». За португальську команду провів 19 матчів і забив лише три голи. Наступного сезону повернувся на батьківщину. В елітній лізі Нідерландів продовжив виступи у клубах «Феєнорд», «Спарта» і «АДО Ден Гаг». Завершив професійну ігрову кар'єру 1993 року в команді другого дивізіону «Ексельсіор» із Роттердама. Всього провів 446 лігових матчів, забив 238 голів.
Виступи за збірну
Під час виступів за «Феєнорд» отримав запрошення до національної збірної. Дебютний матч провів 7 вересня 1983 року в Гронінгені. Петер Гаутман забив один із трьох м'ячів у ворота збірної Ісландії. У березні наступного року зробив дубль проти команди Данії. Всього за збірну Нідерландів провів 8 матчів, забив 7 голів. Останній матч провів 20 листопада 1985 року проти бельгійської збірної.
.svg){kind=small}
