З юнацьких років виступав у клубі «Хайдук» з міста Спліт. Дебютував у офіційному матчі в складі «Хайдука»15 травня1922 року у матчі чемпіонату Спліта проти «Спліта» (5:0). В середині 20-х років в команді почав грати молодший брат Отмара – Лоренцо, що грав у захисті.
В 1927 році обидва брати здобули з командою перший титул чемпіона Югославії. В короткотривалому турнірі для шести учасників «Хайдук» на два очки випередив белградськийБСК. Отмар зіграв у всіх п'яти матчах змагань. По завершенні сезону чемпіон отримав можливість зіграти у новоствореному міжнародному турнірі для провідних клубів Центральної Європи – Кубку Мітропи. У першому раунді змагань «Хайдук» двічі поступився віденському«Рапіду» (1:8, 0:1).
Ще двічі Отмар був срібним призером югославського чемпіонату в 1924 і 1928 роках. Багаторазово ставав переможцем чемпіонату Спліта. Загалом у складі «Хайдука» він зіграв у 1922–1928 роках 165 матчів і забив 1 гол[3]. Серед них 17 матчів у чемпіонаті Югославії, 28 матчів у чемпіонаті Спліта, 2 матчі у Кубку Мітропи, 2 матчі у Кубку югославської федерації, 165 ігор і 1 гол у інших турнірах і товариських матчах.
У 1924 році у складі збірної міста Спліт (до якої, щоправда, входили лише представники «Хайдука») був фіналістом Кубок короля Олександра, турніру для збірних найбільших міст Югославії.
В 1928 році обидва брати перебралися на етнічну батьківщину, де виступали в клубі «Трієстина». Лоренцо так і залишився в Італії, а Отмар уже через рік повернувся в Югославію.
Виступав у клубі БСК, з яким ще двічі здобув звання чемпіона Югославії. У складі команди з Белграду зіграв 16 матчів у фінальних турнірах першості.
Після завершення футбольної кар’єри займався бейсболом.
↑Відзначено сезони, у яких футболіст не просто перебував у команді, а зіграв хоча б один матч конкретного розіграшу, що міг іноді складатися лише з 1-2 матчів
.svg){kind=small}
_crowned.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
