Острів розташований біля входу в Каліфорнійську затоку, за 65 км на схід від узбережжя Ла-Паса. Від материка його відокремлює протоку Серральво середньою шириною 10 км. Максимальна довжина острова — 29 км, ширина — 7 км. Довжина берегової лінії 68 км, площа острова 136,5 км[4], що робить його дев'ятим за величиною островом Мексики. Рельєф острова формує центральний гірський ланцюг, складений, в основному, метаморфічними породами . Найвища точка острова досягає 755 м[5].
Фауна та флора
Острів вважається важливим місцем проживання деяких видів тихоокеанських риб і неодноразово привертав увагу наукових місій, а 22 червня 2009 року там запрацювала підводна обсерваторія Жака Кусто (ісп.Observatorio Jacques Cousteau de los Mares y Costas en México). Протокою Серральво користуються кити під час міграції до Каліфорнійської затоки.
Крім того, на острові мешкають кілька ендемічних видів[6]:
ящіркиSceloporus grandaevus та Cnemidophorus ceralbensis[7]
зміїRhinocheilus etheridgei[8] та Chilomeniscus savagei.
Історія
Вперше про острів згадує дослідник Фортун Хіменес в 1533 році, називаючи його «острів Сантьяго» (ісп.Isla de Santiago). Назву Серральво острову дав у 1632 році збирач перлів Франциско де Ортега на честь свого покровителя Родріго Пачеко-і-Осоріо, маркіза де Серральво, віце-короля Нової Іспанії. У той час острів населяли індіанці перику та які, що займалися риболовлею.
У 2005 році ЮНЕСКО включила острів Серральво разом з 244 іншими до складу світової спадщини під назвою «Острова та території Каліфорнійської затоки»[9].
Серральво та Каліфорнійська затока неодноразово відвідувала команда Жака-Іва Кусто на борту « Каліпсо» та « Алсіона»[10], і у зв'язку з цим мексиканський уряд ухвалив у 2009 році рішення перейменувати острів на честь знаменитого океанографа[3]. Дослідники, вчені та екологи Нижньої Південної Каліфорнії не прийняли це рішення президента Феліпе Кальдерона. Історик та антрополог Фермін Рейгадас Даль назвав президентське рішення відсутністю поваги до історії та людей країни, з якими не було проведено жодної консультації[11] . Деякі з сенаторів і колишній глава ЮНЕСКО Мігель Леон-Портілья висловилися проти перейменування і вимагали відміни президентського указу[12] .
↑«Amphibians and reptils of Baja California». books.google.fr(фр.). Процитовано 22 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання), Ли Гризмер, University of California Press, 2002, с. 211.
