PROFILPELAJAR.COM

село Осички
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Тер. громада	Радомишльська міська громада
Код КАТОТТГ	UA18040450320055549
Основні дані
Населення	510
Площа	1,618 км²
Густота населення	315,2 осіб/км²
Поштовий індекс	12241
Телефонний код	+380 4132
Географічні дані
Географічні координати	50°34′19″ пн. ш. 29°06′58″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	191 м
Місцева влада
Адреса ради	12244, Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Осички
Карта
	Осички
	Осички
Мапа
	Осички у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Осички.

Оси́чки — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Радомишльської міської громади. Населення становить 510 осіб.^[1] До 1949 року — село Ляхова.

Історія

1784 рік — Ляхова має 150 жителів.^[2]
1834 рік — в сільці (по рос.дєрєвнє) Ляхова проживала шляхта, яка носила прізвища:

Зінєвичі,
Панькевичі,
Пількевичі,
Севруки (отрим. дворянство),
Тичини (отрим. дворянство),
Тишкевичі,
Черепанські (отрим. дворянство),
Чоповські,
Якубовські,
Ярмоліцькі
та інші.^[3]

1839 рік — сільце (по рос.дєрєвня) Ляхова до 1839 року зараховувалося до Борщівського приходу, а після до Заньківського приходу. У 1761 році, по благочестивій старанності Михайла Тршецяка, побудована (у Борщеві) Свято-Покровська дерев'яна церква і утворений особливий прихід. Після її старіння в 1804 році побудована нинішня. Возз'єднана до православ'я у 1839 році.^[2]
1864 рік — сільце (по рос.дєрєвня) Ляхова в 6-ти верстах від Занек, розташоване серед лісів. Належить Костянтину Івановичу Шарамовичу, що отримав його у спадок від батька. Землі — 671 десятина. Сільце населене здебільшого шляхтою.

                       Жителів чоловічої та жіночої статі: 
                       - православних — 328, 
                       - римських католиків — 25, 
                       - євреїв 5.^[2]

1857 рік — Ляхова знаходиться при ставку без назви. Православна громада приписана до приходів:
- Заньковської Рожества Богородицької церкви. Число прихожан чоловічої та жіночої статі — 195. Прихожани племені білоруського, вихідці з Мінської губернії, дворяни.
- Борщівської Покровської церкви. Число прихожан чоловічої та жіночої статі — 71. Прихожани племені малоросійського.^[4]
1887 рік — Ляхова лежить на півночі від Борщева, не має проточної води; а раніше існуючий ліс вирубаний для отримання орних полів, після того як поміщицькі землі були розпродані невеликим землевласникам. Селянська громада в сільці (деревнѣ) нараховує 42 рев.душі, має наділ викуплений за 1282 р. При допомозі «казны» 221 дес. з річ. пл. 164 р.08к. Всі ж колишні поміщицькі землі розкуплені, починаючи з 1868 по 1876 р. У поміщика Шарамовича 65 господарів, із яких тільки два дворянина, а 63 міщани різних міст і містечок. Кількість землі, що їм належить доходить до 1209 дес., у розмірі від 6 до 53 дес. на кожне окреме господарство.

                        Жителів чоловічої та жіночої статі: 
                        - провославні — 480, 
                        - римо-католики — 23, 
                        - євреї — 16.

Зарахована до Потіївської волості.^[5]

1900 рік — Ляхова — сільце (деревня), Потіївської волості, Радомишльського повіту (уѣзда), Київської губернії. Сільце (дєрєвня) Ляхова (власницьке).

                        Має дворів — 30, 
                        жителів чоловічої та жіночої статі — 131 чол., 
                        з них 
                        - чоловіків — 63, 
                        - жінок — 68.

Головне заняття жителів — землеробство. Відстань від повітового (уѣздного) города до сільця — 10 верст, від найближчих: залізничної станції «Житоміръ» — 50 верст, поштово-телеграфної «г. Радомысль», поштової (земської) «д. Облитки» — 7 верст. В сільці Ляхова нараховується землі 1250 десятин, з них належить: селянам — 226 десятин, іншим «сословиям» — 1033 десятини; система господарства — трипільна. Сельце має: 1 кузню та 1 запасний хлібний магазин, у якому на 1 січня 1900 р. було 42 чт. озимого і 21 чт. ярового хліба.^[6]

початок XX століття — в дєрєвнє Ляхова проживали сім'ї, які носили прізвища: Барановські, Корзуни, Пількевичі, Старжинські, Таринські та інші.^[7]
1949 рік — село Ляхова перейменоване на село Осички.^[1]

Галерея

Автобусна зупинка
Пам'ятник воїнам-односельцям

Примітки

↑ ^а ^б Офіційний вебсайт Верховної Ради України. Облікова картка с. Коростилівка.
↑ ^а ^б ^в Л. И. Похилевич. Сказания о населенных местностях киевской губернии. Киев: Киево-Печерская лавра — 1864. — С.153-154.
↑ Чернецький Є. А. Історико-демографічний аналіз походження та розміщення шляхти на теренах Радомишльського повіту Київської губернії // Журнал Архіви України. — 2009. — № 6. — С.106–115.
↑ Списки населенных мест Киевской губ. по уездам, приходам, еврейским обществам со сведениями об их расположении и народонаселении : 1857. — 1857. — 573 л. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). — Текст печ., рукоп. Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. Оп. 4. Д.78. С.272. 285.
↑ Л.Похилевич. Уѣзды Кіевскій и Радомысльскій. Кіев — 1887г. С.162.
↑ Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. — Кіевъ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900 р. С.XLIII.
↑ Інтернет — obd-memorial.ru.