Ореко
Особисті дані
Повне ім'я	Валдемар Родрігес Мартінс
Народження	13 червня 1932(1932-06-13)
	Санта-Марія, Бразилія
Смерть	3 квітня 1985(1985-04-03) (52 роки)
	Ітуверава, Бразилія
Зріст	170 см
Громадянство	Бразилія
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
194?	«Інтер» (Санта-Марія)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1949 «Інтер» (Санта-Марія) ? (?) 1950–1957 «Інтернасьйонал»  ? (?) 1957–1966 «Корінтіанс» 408 (3) 1965–1966 «Мільйонаріос» 88 (4) 1967–1968 «Толука»  ? (?) 1969–1971 «Даллас Торнадо» 38 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1956–1961 Бразилія 10 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ореко (порт. Oreco, 13 червня 1932, Санта-Марія — 3 квітня 1985, Ітуверава) — бразильський футболіст, був універсальним гравцем, грав і зліва, і справа, як крайнього захисника, так і крайнього півзахисника, але найбільше він прославився на позиції лівого захисника.

Виступав, зокрема, за «Інтернасьйонал» та «Корінтіанс», а також національну збірну Бразилії. У складі збірної — чемпіон світу.

Народився 13 червня 1932 року в місті Санта-Марія і розпочав грати у футбол в клубі «Інтер» з рідного міста.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Інтернасьйонала», до складу якого приєднався 1950 року. Відіграв за команду з Порту-Алегрі наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри, вигравши 5 чемпіонатів штату Ріу-Гранді-ду-Сул.

1957 року уклав контракт з клубом «Корінтіанс», у складі якого провів наступні дев'ять років своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Корінтіанс», був основним гравцем захисту команди, але той період був невдалим для клубу і Ареко там нічого не виграв.

Згодом з 1966 року грав за колумбійський «Мільйонаріос» та мексиканську «Толуку». З кожною з цих команд він ставав національним чемпіоном своїх країни.

Завершив професійну ігрову кар'єру у американському клубі «Даллас Торнадо», за який виступав протягом 1969—1971 років. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул переможця Північноамериканської футбольної ліги.

1 березня 1956 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії у матчі проти Чилі під час Панамериканського чемпіонату, який в підсумку виграла Бразилія.

Наступного року у складі збірної Ореко був учасником Чемпіонату Південної Америки 1957 року у Перу, де разом з командою здобув «срібло», а також виграв з командою Кубок Рока.

Вершиною кар'єри Ареко став чемпіонат світу 1958 року у Швеції, на якому Ореко здобув титул чемпіона світу, хоча і був дублером Нілтона Сантоса. Після цього захисник виграв зі збірною ще два Кубка Освалдо Круза у 1958 та 1961 роках, проте на чемпіонат світу 1962 року Ореко вже не взяли.

Останній раз у кольорах збірної зіграв 30 квітня 1961 року у матчі проти збірної Парагваю. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 10 матчів.

Помер 3 квітня 1985 року на 53-му році життя у місті Ітуверава від гострого інфаркту міокарда, граючи в грі ветеранів разом зі своїм другом Педро Роча^[1].

• Чемпіон штату Ріу-Гранді-ду-Сул (5):

«Інтернасьйонал»: 1950, 1951, 1952, 1953, 1955

• Чемпіон Колумбії (2):

«Мільйонаріос»: 1966

• Чемпіон Мексики (2):

«Толука»: 1967, 1968

• Переможець Північноамериканської футбольної ліги (1):

«Даллас Торнадо»: 1971

• Чемпіон світу (1):

Бразилія: 1958

• Срібний призер Чемпіонату Південної Америки (1):

Бразилія: 1957

• Переможець Панамериканського чемпіонату (1):

Бразилія: 1956

• Ореко на sambafoot.com (англ.)
• Ореко на сайті National-Football-Teams.com (англ.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.