PROFILPELAJAR.COM

Октав Мірбо
Октав Мірбо
Octave Mirbeau
	Октав Мірбо у 1900
Ім'я при народженні	фр. Octave Henri Marie Mirbeau
Народився	16 лютого 1848; Трев'єр, (Нормандія), Франція
Помер	16 лютого 1917 (69 років); Париж, Франція
Поховання	Цвинтар Пассі
Громадянство	Франція
Діяльність	публіцист, романіст, драматург
Заклад	Юманіте
Мова творів	французька
Роки активності	1873–1913
Напрямок	Імпресіонізм, Експресіонізм
Жанр	роман, Комедія
Magnum opus	«Щоденник покоївки»; фр. Le Journal d’une femme de chambre (1900), «У золотих кайданах»; фр. Les affaires sont les affaires (1903)
Членство	Ліга прав людиниd
Конфесія	атеїзм
Родичі	Клод Моне
У шлюбі з	Alice Regnaultd
Премії	Ґонкурівська академія
	Сайт: mirbeau.asso.fr
	Октав Мірбо у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Роботи у Вікіджерелах

~~|Ukrcenter=~~ ~~|Примітки=~~

Октав Мірбо (фр. Octave Mirbeau; 16 лютого 1848 — 16 лютого 1917) — французький письменник, публіцист, романіст й драматург.

Біографія

Народився 16 лютого 1848, в сім'ї лікаря. З 1859 по 1863 навчався в єзуїтському коледжі св. Франциска-Ксав'єра в Ванні (департамент Морбіан). В автобіографічному романі «Себастьян Рок» (фр. Sébastien Roch) він описав свої шкільні роки. Під час франко-пруської війни 1870—1871 р. вступає до національної гвардії. Завоювавши популярність як журналіст (журнал Ревю Бланш), починає писати статті на літературні та політичні теми. Мірбо був пристрасним полемістом.

У 1886 році виходять відразу дві його книги: збірка оповідань «Листи з моєї хатини» і автобіографічний роман «Голгофа» (фр. Le Calvaire). Разом з Емілем Золя він виступив на захист А. Дрейфуса; він проголошував промови на мітингах на його захист (1898—1899). Через рік після «Саду тортур» (Фр. Le Jardin des supplices) (1899), Мірбо публікує новий роман — «Щоденник покоївки» (Le Journal d'une femme de chambre) (1900).

З п'єс Мірбо найпопулярнішою була драма «Влада грошей» (Les affaires sont les affaires) (1903), що вирізняється соціальним критицизмом і напруженістю сценічної дії.

Помер 16 лютого 1917 року в Парижі, похований на кладовищі Пассі.

Твори

Le Calvaire, роман (1886).
L'Abbé Jules, роман (1888) (Абат Жюль).
Sébastien Roch, роман (1890).
Dans le ciel, роман (1892–1893).
Les Mauvais bergers, трагедія (1897) (Погані пастухи).
Le Jardin des supplices, роман (1899) (Сад тортур).
Le Journal d'une femme de chambre, роман (1900) (Щоденник покоївки).
Les 21 jours d'un neurasthénique, роман (1901).
Les affaires sont les affaires, комедія (1903) (У золотих кайданах, 1908).
Farces et moralités, 6 комедій (1904).
La 628-E8, роман (1907).
Le Foyer, комедія (1908).
Dingo (Дінго (роман)), роман (1913).
Les Mémoires de mon ami (1919)
Un gentilhomme (1920).
Scrupules, Злодій, п'єса (1921)
Contes cruels, казки (1990).
L'Affaire Dreyfus (1991).
Lettres de l'Inde (1991).
Combats esthétiques (1993).
L'Amour de la femme vénale (1994).
Combats littéraires (2006).
Correspondance générale (2003-2005-2009).

Бібліографія

Pierre Michel^[en] — Jean-François Nivet, Octave Mirbeau, l'imprécateur au cœur fidèle, Séguier, 1990. (франц.)
Cahiers Octave Mirbeau (1994—2013).