Починав виступи у команді Паризького університету. У дорослому футболі дебютував 1925 року виступами за команду клубу «Ред Стар», в якій провів три роки. В останньому сезоні команда здобула кубок Франції. На шляху до фіналу були здобуті перемоги над «Сен-Мало», «Ам'єном» і «Стад Франсе». Суперниками у вирішальному матчі були земляки з «Парі Жан-Буена» (перемога 3:1). Своєю грою привернув увагу керівництво команди-фіналіста і відіграв за інший столичний клуб наступні чотири сезони.
У 1932 році повернувся до «Ред Стару», який став одним із засновників футбольної професіональної ліги. Дебют не вдався — клуб вилетів до другого дивізіону. Наступний сезон захищав кольори «Ам'єна», а по його завершенні повернувся до Парижу. «Ред Стар» був одним із «аутсайдерів» змагання і врешті-решт понизилася у класі. Сезон у другому дивізіоні став останнім в ігровій кар'єрі Огюстена Шантреля. Всього провів 135 лігових матчів (2 голи) і 35 матчів у кубку.
У складі національної команди дебютував 11 березня 1928 року проти збірної Швейцарії (3:4). У травні поїхав на IX літні Олімпійські ігри в Амстердамі. Французи на турнірі провели одну гру — проти італійців (поразка 3:4). Протягом наступних двох років провів ще три матчі і потрапив до заявки на світову першість в Уругваї.
На турнір приїхали лише чотири європейських збірних: Бельгії, Румунії, Франції й Югославії. У стартовому матчі групи «А» французи здобули переконливу перемогу над збірною Мексики (4:1). На 19-й хвилині Люсьєн Лоран відкрив рахунок у грі, наприкінці першого тайму Марсель Ланжіє його подвоїв, а в другій половині Андре Машіно зробив «дубль». В наступних поєдинках французи зазнали мінімальних поразок від збірних Аргентини і Чилі. У підсумку третє місце, а переможці групи — аргентинці — дійшли до фіналу, де поступилися господарям змагання. Після чемпіонату світу провів ще чотири товариськігри у складі збірної Франції.
