Ніфльгейм

Картина всесвіту в скандинаській міфології

Ніфльгейм (давньоскан. Niflheim), або Туманний світ[1] — один з дев'яти світів у германо-скандинавській міфології, земля льоду і туману, яку населяють льодові велетні. Ніфльгейм розташовувався на північ від Великої Безодні (Гіннунга Гап) та є одним з першосвітів разом із Вогняним світом (Муспельгейм).

Етимологія

Ніфльгейм дослівно означає «туманний світ», та походить від старішої давньоскандинавської назви Niflheimr, або ісландської Niflheimur, де nifl означає туман, а heimr («країна», «земля», «світ»)[1][2].

Розташування Ніфльгейму згідно зі скандинавською космологією

Ніфльгейм у скандинавському контексті

Ніфльгейм є однією з головних сфер скандинавської космології та належить до складної релігійної, міфологічної та космологічної системи вірувань, яку поділяють скандинавські та германські народи. Ця міфологічна традиція розвивалася в період від перших проявів релігійної та матеріальної культури приблизно в 1000 р. до н. е., до християнізації території.[3] У цій структурі скандинавська космологія постулює всесвіт, розділений на дев'ять взаємопов'язаних сфер у трьох Світах: Світ Богів, до якого належали Асґард, Ванагейм і Альвгейм, Світ Смертних, що включає Йотунгейм, Мідґард та Сварталфархеймр, і Нижній Світ, до якого належить Ніфльгейм, Гельгейм та Муспельгейм. Ці три світи підтримувалися величезним деревом Іґґдрасілль (Yggdrasil).Світ Богів розташований серед верхніх гілок дерево, Світ Смертних знаходиться посередині, оточеним непрохідним морем, а Нижній світ розташовувався серед його коріння.[4]

Ніфльгейм знаходиться у третьому, Нижньому Світі. Згідно з віруваннями, цитадель Ніфльгейму мала високі стіни і неприступні ворота до Хелю, де ті, хто не потрапляє до Вальгалли, були приречені на вічність.[5][6]

Опис

Ніфльгейм існував за багато століть до створення землі та знаходився далеко на півночі. Він вважається одним з двох первозданних світів, разом зі світом вогню, Муспельгеймом. Він описується як холодне та темне місце, вкрите вічним туманом та льодовиками. Посеред Ніфльгейму знаходиться джерело Гверґельмір (Hvergelmir), одне з джерел мудрості, з якого витікало дванадцять потоків, з яких Гйол був найближчим до Хельських воріт. З Гверґельміра, розташованого в Ніфльгеймі, походять річки, які живлять Іґґдрасілль, світове дерево, що утримує всі світи міфології.[7]

У культурі

Музика

  • Пісня Nifelheim шведського симфо-метал гурту Therion випущена 2001 року оспівує суворий світ Ніфльгейму

Література

  • У трилогії письменниці Лізи Джейн Сміт «Заборонена гра» Сутінковий Світ виявляється Ніфльгеймом.

Відеоігри

Кінематограф

  • У всесвіті Marvel Comics Ніфльгейм — один з дев'яти світів.

Примітки

  1. ↑ а б Oxford English Dictionary: Niflheim. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 18 серпня 2018.
  2. ↑ heimr // An Icelandic-English Dictionary, R. Cleasby and G. Vigfússon, Clarendon Press, 1874; heimr // A Concise Dictionary of Old Icelandic, G. T. Zoëga, Clarendon Press, 1910.
  3. ↑ Smith, Edward W. L. (19 вересня 2018). The Echo of Odin: Norse Mythology and Human Consciousness (англ.). McFarland. ISBN 978-1-4766-3402-9.
  4. ↑ Keary, Annie Keary and E. (1 січня 2021). The Heroes of Asgard: Tales from Scandinavian Mythology: The Heroes of Asgard: Tales from Scandinavian Mythology by Annie Keary and E. Keary: "Nordic Legends: An Exciting Retelling of Mythical Tales from the Lands of Vikings" (англ.). Beyond Books Hub.
  5. ↑ Porterfield, Jason (15 січня 2007). Scandinavian Mythology (англ.). The Rosen Publishing Group, Inc. ISBN 978-1-4358-3934-2.
  6. ↑ What Is Niflheim in Norse Mythology?. /mythologian.net (англійською) . Процитовано 27 листопада 2023.
  7. ↑ Anderson, Rasmus Björn (1892). Scandinavian Mythology: The Religion of Our Forefathers ... (англ.). Democrat Print. Company.

Бібліографія

  • Lindow, John. Norse Mythology: A Guide to the Gods, Heroes, Rituals, and Beliefs. Oxford University Press, 2001.
  • Orchard, Andy. Dictionary of Norse Myth and Legend. Cassell, 1997.
  • Neményi, Géza von. Götter, Mythen, Jahresfeste: heidnische Naturreligion. 2004.
  • Simek, Rudolf. Lexikon der germanischen Mythologie (= Kröners Taschenausgabe. Band 368), 3. Kröner, Stuttgart 2006 (2007 trans).
  • Sturluson, Snorri. Prosa-Edda, Gylfaginning. Kapitel 4 f. Stuttgart 1997.
  • Steinsland, Gro. Norrøn religion: myter, riter, samfunn, Oslo: Pax Forlag, 2005.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ніфльгейм