PROFILPELAJAR.COM

Ніколя Далейрак
Ніколя Далейрак
фр. Nicolas Dalayrac
Основна інформація
Повне ім'я	фр. Nicolas Marie Alayrac; фр. Nicolas d'Alayrac
Дата народження	8 червня 1753[…]
Місце народження	Мюре
Дата смерті	27 листопада 1809 (56 років)
Місце смерті	Париж
Поховання	Фонтене-су-Буа
Громадянство	Франція
Професії	композитор, адвокат, військовослужбовець
Мова	французька
Жанри	опера, Опера комік і лірична драмаd
Magnum opus	Ninad, Les deux petits savoyardsd, Camille ou le Souterraind і Léon ou le Château de Monténérod
Членство	Шведська королівська музична академіяd
Нагороди
Автограф
	Твори у Вікіджерелах; Файли у Вікісховищі

Ніколя (Никола) Далейрак (фр. Nicolas Dalayrac; 8 червня 1753 — 27 листопада 1809) — французький композитор, працював переважно у жанрі опера комік. Кавалер ордена Почесного легіону.

Біографія

Ніколя д'Алейрак (фр. Nicolas d'Alayrac) народився в містечку Мюре на південному заході Франції. Вивчився на адвоката, але відмовився від юридичної кар'єри та повністю віддався своїй пристрасті до музики. Старанно навчався гри на скрипці; багато перейняв у Ґретрі та Ланглі.

Написав понад шістдесят опер, які були досить успішні в Парижі та Німеччині^[4]^[5]. Деякі із творів Н. Далейрака виконувалися на сценах Імператорських театрів Російської імперії^[6].

Найбільш відомі опери — "Нина, або Божевільна від кохання" (1786), "Рауль де Креккі" (1789), "Будинок продається" (1800), "Ґюлістан" (1805). Після Великої французької революції він змінив своє прізвище з аристократичною d'Aleyrac на Dalayrac. Революційні події надихнули його створення безлічі творів, які стали дуже популярні у народі; його пісні співали на вулицях Парижа. Далейрак написав низку опер на навіяні революцією сюжети («Камілла чи Підземелля» (1791), «Взяття Тулона» (1794) та інші), а також пісні («Ода Верховній суті», «Ранок 14 липня», «Пісня гармат» та інші). Далейрак — один із перших французьких композиторів, які писали струнні квартети^[7].

1804 року Далейрак був нагороджений французьким урядом орденом Почесного легіону.

Ніколя Далейрак помер 27 листопада 1809 року в Парижі^[8].

Твори

Le chevalier à la mode (1781)
Le petit souper (1781)
L'éclipse totale (1782)
L’amant statue (1785)
La dot (1785)
Nina, ou La folle par amour (1786)
Azémia (2 parties, 1786)
Renaud d’Ast (1787)
Sargines (1788)
Fanchette (1788)
Les deux petits Savoyards (1789^[9])
Raoul, sire de Créqui (1789)
La soirée orageuse (1790)
Le chêne patriotique (1790)
Vert-Vert (1790)
Camille ou Le souterrain (1791)
Agnès et Olivier (1791)
Philippe et Georgette (1791)
Tout pour l’amour (1792)
Ambroise (1793)
Asgill (2 parties, 1793)
La prise de Toulon (1794)
Le congrès des rois (1794)
L’enfance de Jean-Jacques Rousseau (1794)
Les détenus (1794)
Adèle et Dorsan (1795)
Marianne (1796)
La maison isolée (1797)
La leçon (1797)
Gulnare (1797)
Alexis (1798)
Léon (1798)
Primerose (1798)
Adolphe et Clara, ou Les deux prisonniers (1799)
Aire de Maison à vendre (1800)
Léhéman (1801)
L’antichambre (1802)
La boucle de cheveux (1803)
La jeune prude (1804)
Une heure de mariage (1804)
Le pavillon du calife (1805)
Le pavillon des fleurs (1805)
Gulistan ou Le hulla de Samarcande (1805)
Deux mots (1806)
Koulouf ou Les chinois (1806)
Lina (1807)
Élise-Hortense (1808)
Les trois sultanes (1809)
Le poète et le musicien (1809/1811)

Примітки

↑ ^а ^б ^в Deutsche Nationalbibliothek Record #11627509X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ Соловьёв Н. Ф. Далейрак, Никола // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
↑ Адольф Адам, «Souvenir d’un musicien», и А. Фуржо, «Les violons de D.» (Париж, 1856)
↑ Большой Энциклопедический словарь. 2000.
↑ Большая биографическая энциклопедия. 2009 год.
↑ Л. де Ля-Лоранси. «Французская комическая опера XVIII века», перевод с французского, М., 1937, стр. 135-37
↑ Далейрак // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)

Література

Радіге A., Французькі музиканти доби Великої Французької революції, пров. з франц., М., 1934, с. 87-95.
Joann Elart, «Aline ou la Nina sacrifiée : regards sur une adaptation romanesque de l'air de Nina», с. 216-235.
David Charlton, "Berlioz, Dalayrac and song".