Нупе — мова, що належить до нігеро-конголезької макросімʼї , вольта-нігерської сімʼї. Поширена в Нігерії (штати Нігер, Квара, Когі ). Важлива регіональна мова[ 1] .
Писемність
Писемність мови нупе побудована на основі латиниці . В минулому використовувалось також арабське письмо .
Латинське письмо
Сучасна абетка має наступний вигляд[ 2] [ 3] [ 4] .
A a
B b
C c
D d
Dz dz
E e
F f
G g
Gb gb
H h
I i
J j
K k
Kp kp
L l
/a/
/b/
/t͡ʃ/
/d/
/d͡z/
/e/
/f/
/g/
/ɡ͡b/
/h/
/i/
/d͡ʒ/
/k/
/k͡p/
/l/
M m
N n
O o
P p
R r
S s
Sh sh
T t
Ts ts
U u
V v
W w
Y y
Z z
Zh zh
/m/
/n/
/o/
/p/
/r/
/s/
/ʃ/
/t/
/t͡s/
/u/
/v/
/w/
/j/
/z/
/ʒ/
Є три носові голосні; вони передаються написанням букви n після відповідної букви для голосного: an [ã], in [ĩ], un [ũ].
Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: акут (´) — високий тон; гравіс (`) — низький; гачек (ˇ) — зростаючий (або спадаючий); циркумфлекс (ˆ) — спадаючий (або зростаючий). Середній тон позначається написанням букв для голосних без перерахованих діакритичних знаків.
Раніше був у вжитку трохи інший алфавіт[ 5] [ 6] .
A a
Ạ ạ
B b
C c
D d
Dz dz
E e
F f
G g
Gb gb
H h
I i
J j
K k
Kp kp
L l
M m
/a/
/ə/
/b/
/t͡ʃ/
/d/
/d͡z/
/e/
/f/
/g/
/ɡ͡b/
/h/
/i/
/d͡ʒ/
/k/
/k͡p/
/l/
/m/
N n
Ṇ ṇ
Ny ny
O o
Ọ ọ
P p
R r
S s
Ṣ ṣ
T t
Ts ts
U u
V v
W w
Y y
Z z
Ẓ ẓ
/n/
/ŋ/
/ɲ/
/o/
/ɔ/
/p/
/r/
/s/
/ʃ/
/t/
/t͡s/
/u/
/v/
/w/
/j/
/z/
/ʒ/
Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: акут (´) — високий тон; гравіс (`) — низький; гачек (ˇ) — зростаючий; циркумфлекс (ˆ) — спадаючий. Середній тон позначається написанням букв для голосних без перерахованих діакритичних знаків.
Арабське письмо
Арабське письмо для мови нупе (аджамі) почало використовуватися із 15 століття. Існують вірші на ісламську тематику, написані арабським письмом (серед поетів були також і жінки)[ 7] . Проте зараз аджамі майже не використовується[ 8] .
Нижче наведено пісню мовою нупе, записану арабським письмом (з книги «A grammar of the Nupe language, together with a vocabulary»)[ 9] . Твір було написано в кінці 19 століття[ 10] .
Також для прикладу нижче наведені деякі вірші мовою нупе арабським письмом.
Абдуррахман Цаца / Abdurrahman Tsatsa (1756 — 1819 або 1829)
[ 11]
Арабська абетка
Латинська абетка
بسم الله الرحمان الرحيم
إزغايتن كايصوكو نيثنا
أثوغا شجو إتن ثغو
بسم الله ثويثم صوكو
أتنغى ياي د غميزو
طوكيامة
إغن ألولا تو نوف بتيممي
تو صلا كبا يمغوو يشتفا
قبلي تو بعدي مغتو ييى
مما غوزوا دغنغتو
الحقيقة
فرائض نيألولا غتوتو يو
يمغوو يشتفا
سن ألولا غتوتو يمو
مستحبو غو وثنيو
ثتوغة
EZA GA YATUN
Bismillahir Rahmanir Rahim
Eza ga yatun kaaye Soko nayitsu na
Acin-u gaa shidzo etun cige o
Bismillahi tsoici mi Soko
Atun ge yayi dagami yizhi o
To Qiyamati
Egan Aluola to nuwanfu be taymamay
To salla kebaa yimagawu-u yeshitukpa
Qabli to Baʼdi migatau yaye
Mimaga-u zowa degingata-o
Al-Haqiqati
Farila nya aluola gutota-u yo
Yimagawu-u yeshitukpa
Sunna aluola gutota-u yima-o
Mustahabiu guwo wucin yo
Ce tu gutaa
Арабська абетка
Латинська абетка
يا غي ثاثا ردو صوكو بى غنيم
يفا غادى توفى صوكو ثو عظيم
عبد الرحمان غباجثي إغي محمد
رى وغافر بى صوكو بى رحيم
إثو نكاج وج أث جين وغي صوكو
إثو ناغاياذ ثى دى نا إثو كريم
وج الجن طو ذج طو يكنغ
طو يشي طو يج طو فج طو كيم
صوكو رطاثي يربو يا وهاب
بو رسول محمد و غييم
YAGI TSATSA
Yagi tsatsa re do Soko, be gonimi
Yefa gade tsokpe Soko tsu Azimi
Abdurrahman gi Gbajici gi Muhammad
Rewa gafara be Soko e be Rahimi
Etsu naga jin wujin a ce jin na wun gayi Soko
Tsu na gaa ya zace de na tsu Karimi
Wujin Alijana zhi to zazhi to yakungi
To yeshi to yizhe to finzhi to Kiiʼmi
Soko Ryatwaci yire ba o yaa Wahabu
Bo Rasulu Muhammdu o wo goyimi
Арабська абетка
Латинська абетка
الحمد مرجيبو ثيثنصكو
إثنكاج أغج فلافلا
مرج الصلاة يمحمد غمكثي
لبج بلى ذ مرج فلافلا
إثمربى إبى البركا غمكثي
و ينبيلى يببى فلافلا
مدكى إني واجب بسنجي
بمستحب بنبى فلافلا
يا يغمج يشتفا بونتلاشى
تمث أغج أفني فلافلا
ALHAMDU MIJI YEBO YA TSOICI SOKO
Alhamdu Miji yebo ya Tsoici Soko
Etsu na gajin a gau ji filla filla
Mire ji salaati ya Muhamadu gi Makaci
Labaji be ledzu mire jin filla filla
Etsu mire baa ebo albarkegi makaci
Wo yau bayele nya babo filla filla
Mibe ye koni Waajibi be Sunna zhi
Be Mustahabi bae ni bo filla filla
Yaa yegimizhi ye shitukpa ye woni tilashi
To mitso ugajin anfani filla filla
Малам Мама / Malam Mama (приблизно 1890 — 1956)
[ 13]
Арабська абетка
Латинська абетка
إتننا زيلونا ونغبنغنوو
إغ فوكبوز يفى غونمي
إغ فوكبوز غن أغبا تسويثي
إغابو بى غنغبنما يوا منز
زغوو دونا غاغبو صلا ما
كي أفى ملمي صلو غاني
لن عي لا صوكو غن غوبا بى تنز
وغبوو صلا تسا صلو غاني
لن فاسق جنثي غاغبو صلاما
كوغا فى مامي صلاو غاني
ETUN NA ZAI LO NA
Etun na zailo na wun gbingan wo-o
Egi fokpo zhi yefe go nimi
Egi fokpo zhi gan a gba tsoici
Ega bo be gangbin ma ewa manzhi
Za guwo dona ga gbau salla ma
Kai afe malami salla-o gaa nyii
Liman gai la Soko gun guba be tunzhi
Wo ga gbau salla tsa-o sallau gaa nyii
Liman fasiki jinci ga gbau salla ma
Ka wun gaa fe Malami salla-o gaa nyii
Арабська абетка
Латинська абетка
يكبى فريضا ألولا واجب دونا
وكبى سونونوْ زيى بو فوم سنْبو
يكبى فريضا ألولا مديح دو تكبا
إبو غغبثزِو مقيمز دونا
فريضا ألولا غتوابا أتن يو
غبانْيجنْ ووكبويى أثن بو فوم سنْبو
نيلا بى ينيْ فريضا دونا
غبانْيجنْ ووكبويى أثن بو فوم سنْبو
نِنا غُأثغْبن لو غواكبوا فريضا دونا
غبانْيجنْ ووكبويى أثن بو فوم سنْبو
YEKPE FARILA
Yekpe farila a lolaa wajibi da-o na
Wokpe sunoniu zhi ye bo fomi sun bo
Yekpe farila alolaa madihu da u tukpa
Ebo ga gbinci zhio muqimi zhi da-o na
Farila alolaa gutwaba atun ye-o
Gba nyadzun wo kpiu ye a cin ebo fomi sun bo
Niyanla be ye nae farila da-o na
Gba nyadzun wokpiu ye acin ebo fomi sun bo
Nina gwacigban lo gwakpa farila da-o na
Gba nyadzun wo kpiu ye acin ebo fomi sun bo
Примітки
Зображення
Додаткові джерела і посилання