PROFILPELAJAR.COM

Новодівичий монастир
	55°43′33″ пн. ш. 37°33′24″ сх. д. / 55.725972222222° пн. ш. 37.556583333333° сх. д.
	novodev.msk.ru
	Новодівичий монастир у Вікісховищі

Московський Новодівичий монастир^[1], Новодівочий монастир (рос. Новодевичий монастырь) — православний жіночий монастир на території Російської Федерації. Заснований 1524 р. як фортеця на південному заході від Москви.

Історія

Заснований московським князем Василієм III в 1524 р. на честь приєднання міста Смоленська до складу московських земель . Розташування монастиря на південному заході, поблизу бродів через Москву-ріку визначило його значення як монастиря-фортеці.

У Смоленському соборі монастиря в 1598 Борис Годунов прийняв обрання на царство. Тут приймали постриження тільки знатні жінки — представниці боярських родів і царської сім'ї. У Новодівочому монастирі була пострижена вдова царя Василя Шуйського Марія Петрівна Буйнова-Ростовська, тут прийняла постриження дочка царя Михайла Феодоровича царівна Татіана, вдова царя Феодора Іоанновича Ірина Годунова, сестри Петра I Катерина і Євдокія. Для багатьох з них Новодівочий став темницею. Сюди в 1689 за наказом Петра I була заточена царівна Софія і насильницьки пострижена в черниці під ім'ям черниці Сусанії після стрілецького бунту. У 1698 опальна цариця Євдокія Федорівна Лопухіна була пострижена в черниці і заслана в Суздальський Покровський монастир. У 1727 імператор Петро II дозволив їй повернутися і поселитися в Новодівочому монастирі в палатах, які згодом і отримали назву Лопухінського корпусу.

У 1922 монастир закрили. У 1930-х відкритий музей.

У 1994 почалося відновлення чернечого життя в Новодівочому монастирі. У Успенському соборі стали проходити богослужіння.

2 липня 2004 Московський Новодівочий монастир був включений в Список Всесвітньої історичної і культурної спадщини ЮНЕСКО. Таке рішення було ухвалене на 28-й сесії Комітету із всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На території монастиря розташовано знаменитий Новодівочий цвинтар. У некрополі збереглися надгробки на могилах низки видатних діячів російської історії і культури. На початку 1930-х на Новодівочий цвинтар перенесений прах Миколи Гоголя. Там поховані Михайло і Олена Булгакови, Костянтин Станіславський, художник Ісаак Левітан, велика актриса Марія Єрмолова, співак Леонід Собінов. Там же знаходиться могила Федора Івановича Шаляпіна, останки якого були перенесені на Новодівочий цвинтар з Батіньольського цвинтаря в Парижі в 1984 після тривалих переговорів з французьким урядом і нащадками співака.

На Новодівочому цвинтарі поховані багато колишніх керівників СРСР, зокрема УРСР, першого президента Російської Федерації Бориса Єльцина, премьєр-міністра 1990-х Віктора Чорномирдіна. Також там знаходиться могила українського мовознавця Осипа Бодянського, українського кінорежисера Олександра Довженка.

Архітектурний ансамбль

Архітектурний ансамбль Новодівочого монастиря, що існує нині, почав складатися в XVI столітті, а розвиток і завершення отримав в 80-ті роки XVII століття. Наприкінці XVII століття звели церкву Покрови Пресвятої Богородиці і Успенську церкву, де іконостас розписував знаменитий майстер Карп Іванов. У Смоленському соборі зберігся цінний настінний фресковий живопис XVI сторіччя і прекрасний різьблений п'ятиярусний іконостас XVII ст. з іконами відомих царських майстрів того часу.

Центр монастиря — монументальний п'ятиглавий Смоленський собор, в інтер'єрі якого зберігся фресковий живопис XVI ст. Собор був побудований за зразком Успенського собору в Кремлі.

Шестиярусна дзвіниця в наришкінському стилі заввишки в 72 метри (кінець XVII), у той час найвища дзвіниця в Москві після Івана Великого.

Фортечні стіни і башти були зведені при Борисі Годунові у подібності кремлівських і пізніше прикрашені ажурними завершеннями.

Смоленський собор (1524—1525 рр.). Фресковий ансамбль 1520-х рр., фрески поновлені на кошти царя Бориса в 1598 р. Тябловий п'ятиярусний іконостас 1680-х рр., майстер Симон Ушаков.
Муровані фортечні стіни з баштами (кін. XVII ст. — 1704 р.).
Трапезна з церквою Успіння (1685-87 рр., перебудована після пожежі на початку XIX ст.). Іконостас — 1706 р. (із знищеного московського храму Успіння на Покровці).
Дзвіниця із придільними церквами Іоанна Богослова та Варлаама і Іоасафа (1689-95 рр.).
Трибанна Покровськая надбрамна церква (1683—1688 рр., бароковий іконостас — 1690 р., майстер Кирило Уланов).
П'ятибанна Спасо-Преображенська надбрамна церква (1687—1689 рр., бароковий іконостас — 1688 р., майстер Карпо Золотарьов).
Однобанна церква Амвросія Медиоланського. XVI—XVIII ст.
Церква першого Пречистого
Каплиця Прохорових (1911 р.).
Палати царівни Софії
Палати цариці І.Годунової
Казначейські палати
Лопухінські палати
Співецькі палати
Маріїнські палати
Трапезна
Училище

Поряд з монастирем розташовані Новодівочий цвинтар, Великий Новодівочий ставок і сквер, берегом ставка прокладена алея, що веде до білокам'яного моста і сквера.

Сучасний статус

До 2010 року монастир частково перебував у віданні РПЦ, а частково належав Державному історичному музею. Зокрема, у віданні музейних працівників був Смоленський собор і багато корпусів.

5 січня 2010 прем'єр Росії Володимир Путін заявив на зустрічі з патріархом московським Кирилом, міністром культури Олександром Авдєєвим і главою Росмайна Юрієм Петровим, що у 2010 році Новодівочий монастир буде повністю переданий Російській православній церкві^[2]. 22 березня 2010 в патріаршій робочій резиденції в Москві предстоятель РПЦ Кирил і глава Росмайна Юрій Петров підписали договір про передачу в безоплатне безстрокове користування архітектурного ансамблю Новодівочого монастиря Московській єпархії Російської православної церкви^[3].