PROFILPELAJAR.COM

**Миколо-Пешношський монастир**
Миколо-Пешношський монастир
	Миколо-Пешношський монастир
	56°27′20.68″ пн. ш. 37°13′46.24″ сх. д. / 56.4557444° пн. ш. 37.2295111° сх. д.
Тип	Православний монастирd і пам'ятка архітектури[d]
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна	Росія
Розташування	Луговий (Дмитровський район) Дмитровський район, Московської області
Конфесія	МП
Єпархія	Московська
Засновник	Мефодій
Засновано	1361
Стан	діючий
Сайт	peshnosha.com
	Миколо-Пешношський монастир (Росія)
	Миколо-Пешношський монастир у Вікісховищі

Миколо-Пешношський монасти́р — чоловічий монастир РПЦ, що міститься в селищі Луговий Дмитровського району Московської області.

Історія

Миколо-Пешношський чоловічий монастир був заснований у 1361 році учнем Сергія Радонезького Мефодієм. У XVI столітті під час загального розквіту дмитровських земель розбагатів, торгуючи хлібом з Белозерськом, тоді ж у монастирі почалось кам'яне будівництво, так що до XVII століття дерев'яних будівель у ньому не залишилось. Серед благочинців монастиря московський цар Іван IV Грозний (1533–1584). У 1553 році на шляху в Кирило-Білозерський монастир Пешношу відвідав Іван Грозний. За легендою цар спитав настоятеля Вассіана: «Отче, як краще правити державою?», на що той відповів: «Якщо хочеш бути справжнім самодержцем, то не тримай радників розумніших на себе, тримайся правила, що ти повинен вчити, а не вчитись, наказувати, а не слухатись. Тоді будеш твердим на царстві та грозою для вельмож». Після цього цар подарував монастирю село Суходол та 25 сіл Суходольської волості.

У Смутні часи монастир зайняли польські загони. У 1700 році його приписують до Троїце-Сергієвого монастиря після чого він занепадає, а у 1764 році його взагалі ліквідували. Втім вже у 1766 року його відновили стараннями доброчинців, а при архімандриті Макарії (1788–1811) монастир стає однією з найкраще облаштованих обителей Росії, його називають «другою Лаврою».

Занепад повторився вже за радянської влади — спочатку його передали філії Дмитровського краєзнавчого музею, а в 1927 і монастир, і музей взагалі зачинили, а в його будівлі розмістили Дім інвалідів Мособлсоцзабезу. Втім, уже в 1960-х і на початку 1970-х було відреставровано деякі храми та укріплення монастиря. З 1966 року на території розташовується психоневрологічний інтернат. У 2007 році почалось повернення монастиря віруючим, 2 вересня 2007 року відбулось урочисте відкриття монастиря, митрополит Крутицький та Коломенський Ювеналій провів у Сергієвому храмі перше за 80 років богослуження.^[2]

Назва

Сергій Радонезький запропонував своєму учню Мефодію поставити свою келію на місці, де в річку Яхрому впадає невеличка річка. Він сам носив матеріали для будівництва монастиря: «пеш нося деревья через речку» через що та отримала назву Пешноша, а згодом цю назву отримав і монастир на її березі.^[2]

Монастирські храми

До складу монастиря входять такі храми: прп. Мефодія Пешношського, храм Стрітення Господнього, храм преподобного Сергія Радонезького. Також у селі Пустинь Дмитровського району знаходиться подвір'я Богородицерождественського храму який був збудований у 1547 році.

До нашого часу в монастирі зберігся білокам'яний собор святитетя Миколая. Собор документально не датований, але стиль його архітектури вказує його до кінця XV століття. У XVII до нього була прибудована невелика західна паперть, яка охоплює храм з трьох сторін. У XIX столітті до собору була прибудована трапезна в псевдоготичних формах. Церква під монастирською дзвіницею була освячена на честь святого преподобного Мефодія ігумена Пешношського. Також в монастирі зберігається трапезна палата з храмом на честь Стрітення Господа Ісуса Христа споруджена у першій половині XVI століття і перебудована на рубежі XVII—XIX століть. У 1811–1829 роках у монастирі була зведена лікарняна церква святителя Дмитрія Ростовського. Надворотна Спасо-Преображенська церква в опису 1700 року вказана як нова будівля. До того ж періоду належить церква в ім'я преподобного Сергія Радонезького. У цій церкві зберігається головна святиня обителі — мощі засновника монастиря преподобного Мефодія. Над його могилою і була зведена ця церква.^[3]^[4]^[5]

Святі подвижники

З монастирем пов'язано життя багатьох святих подвижників, чимало з них досягли святости. Серед них преподобний Мефодій Пешношський(†1392), святитель Варсонофий Казанський (†1576), блаженний Іона Пешношський (†1737). Окрім того у монастирі чинили свій подвиг ряд монахів, які на Ювілейному Архієрейському соборі 2000 року зачислені до лику святих: Герасим (Мочалов, †1936), Іоасаф (Шахов, †1938), Миколай (Салтиков, †1937), Симеон (Кульгавець, †1938) і Аристарх (Заглодін-Кокорєв, †1937). У селі Княжево Дмитровського району 40 років служив, зцілював духовно та тілесно колишній монах Олександр (Жемков, †1967).^[6]

Офіційний сайт

www.peshnoshamon.ru

Примітки

↑ Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
↑ ^а ^б Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 серпня 2009. Процитовано 1 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)