Мико́ла Тимофі́йович Невпря́га (25 грудня 1925(19251225) — 21 травня 2018) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир відділення 1077-го стрілецького полку 316-ї стрілецької дивізії (46-а армія, 2-й Український фронт), рядовий. Герой Радянського Союзу (1945).
Життєпис
Народився 25 грудня 1925 року в селі Новгородка (нині — селище міського типу, районний центр Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Згодом родина переїхала до села Красівське (нині — Криворізький район Дніпропетровської області). Після закінчення школи навчався в ремісничому училищі в Дніпродзержинську.
З початком німецько-радянської війни перебував на тимчасово окупованій німецькими військами території. До лав Червоної армії призваний в травні 1944 року. Спочатку потрапив у 131-шу бригаду морської піхоти, потім — в 316-у стрілецьку Темрюцьку Червонопрапорну дивізію. В діючій армії — з вересня того ж року. Воював на 1-у та 2-у Українських фронтах.
Особливо рядовий М. Т. Невпряга відзначився під час форсування річки Дунай. В ніч з 4 на 5 грудня 1944 року він першим вплав (оскільки його човен був перекинутий вибухом) досяг правого берега Дунаю між населеними пунктами Печ і Мартонварош (Угорщина) й кинувся в атаку на ворожі позиції. Під час бою знищив обслугу станкового кулемета й 8 солдатів. Разом з іншими бійцями відбив 16 контратак супротивника, але втримав плацдарм.[1]
Після війни продовжив військову службу. Демобілізувався з лав ЗС СРСР у 1951 році в званні «старшина». Повернувся в Кривий Ріг, де працював завідувачем їдальнею. Член КПРС з 1956 року. Обирався членом Дніпропетровського обкому профспілки працівників торгівлі. Згодом переїхав до міста Новомосковська Дніпропетровської області, працював головним механіком ліспромгоспу, начальником автоколони.
Очолював Новомосковську міську організацію ветеранів України[2].
Помер 21 травня 2018 року.[3]
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, рядовому Невпрязі Миколі Тимофійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4879).
Також нагороджений українським орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня (14.10.1999), радянським орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985) і медалями.
Почесний громадянин Новомосковська.
Література
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 211—213.
Примітки
Посилання
.svg){kind=small}
